У Раді пропонують розширити можливості для працевлаштування людей з інвалідністю завдяки механізму розумного пристосування. Зокрема, роботодавців зобов’яжуть створювати відповідні умови за заявою працівника.
Про норми, закладені у новому законопроєкті, розповів юридичний радник та аналітик ГС “Ліга сильних” Володимир Мирошниченко під час онлайн-конференції, передає ZMINA.
За його словами, 21 січня 2026 року у ВР був зареєстрований законопроєкт “Про внесення змін до Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” щодо удосконалення механізму забезпечення розумного пристосування” (№14389), до напрацювання якого долучилися громадські організації людей з інвалідністю. Громадська спілка “Ліга сильних” закликає Комітет ВР з питань соціальної політики рекомендувати парламенту ухвалити законопроєкт в першому читанні.
У документі пропонуються такі новації:
- роботодавець зобов’язаний на всіх етапах трудових відносин здійснювати заходи розумного пристосування за заявою людини з інвалідністю;
- відмовити у пристосуванні можна буде лише тоді, коли здійснення цих заходів створюватиме “непропорційний або невиправданий тягар”, що повинен буде довести роботодавець;
- людина з інвалідністю матиме пріоритетне право визначати, які саме заходи розумного пристосування їй потрібні;
- потреба у розумному пристосуванні може бути підтверджена індивідуальною програмою реабілітації людини з інвалідністю;
- заходи можуть фінансуватися коштом роботодавця, місцевих бюджетів, державних фондів соцзахисту та інших програм;
- право на компенсацію витрат або дотацій на реалізацію заходів розумного пристосування матимуть люди з інвалідністю, які зареєстровані як фізична особа-підприємець (ФОП) або провадять незалежну професійну діяльність.
Законопроєкт визначає розумне пристосування як доволі широкий, але не вичерпний перелік заходів, звертає увагу Володимир Мирошниченко. Згідно зі статтею 17.3, це модифікація існуючого обладнання або купівля нового, придбання допоміжних засобів, перенесення робочого місця, запровадження дистанційної роботи, перепланування приміщень.
“Це зміна графіка роботи, створення гнучкого графіка, скорочений робочий час зі збереженням оплати, додаткові перерви для людей з інвалідністю. Це також інформація та комунікація, надання інформації в доступних форматах, надання асистента, залучення перекладача жестової мови”, – пояснює експерт.
Для роботодавця передбачені компенсації та дотації. Спершу працедавець самостійно здійснюватиме заходи, закупить обладнання, проведе адаптацію за свій кошт. Після цього він може звернутися за компенсацією витрат або отриманням дотації до територіального органу центру зайнятості. Компенсацію надаватимуть на підставі висновку Держпраці.
Ілюстрація ГС “Ліга сильних”
Людина з інвалідністю зможе звернутися до центру зайнятості для забезпечення розумного пристосування, що включатиме підбір робочого місця, яке підходитиме саме для неї. Якщо людина з інвалідністю зареєстрована як ФОП, то матиме право на пряму компенсацію витрат за власноруч облаштоване робоче місце.
“Цей законопроєкт надає реальне право на працю людям з інвалідністю. Ми переходимо від декларації до можливості отримати необхідну підтримку для працевлаштування та збереження роботи. Це дасть також автономію та гідність – можливість самостійно визначати свої потреби та ініціювати зміни”, – зауважив аналітик.
Документ передбачає також норми, що людина з інвалідністю при зміні роботи зможе забирати з собою засоби розумного пристосування. А роботодавець при переїзді матиме можливість отримати повторну компенсацію за розумне пристосування.
З 1 січня 2026 року набув чинності євроінтеграційний закон про гарантії осіб з інвалідністю у сфері працевлаштування (№4219-IX), який передбачає нові механізми підтримки в працевлаштуванні.
Раніше ZMINA писала, що серед працездатних людей з інвалідністю половина не може реалізувати право на працю, а 68% не вистачає грошей на їжу та одяг. Такі результати дослідження, яке презентувала громадська спілка “Ліга сильних”.
Також ZMINA писала, що Верховна Рада України 15 січня 2025 року ухвалила євроінтеграційний закон щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю (5344-д). Закон імплементує пункти “g” та “і” статті 27 “Праця та зайнятість” Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.