Дівчина зі зростом 135 сантиметрів здобула звання майстра спорту, пише «Вісник+К»
Ця мініатюрна і чарівна 31-річна панянка Оксана Гулевич просто випромінює оптимізм і своє життя не вважає якимсь особливим. Але судіть самі: попри серйозні проблеми зі здоров’ям від народження та дуже маленький зріст, вона на відмінно закінчила сільську школу та університет у Рівному, стала майстром спорту з пауерліфтингу. На хліб насущний заробляє репетиторством. Втілила одну зі своїх мрій – мандрувала Європою. Сила волі, наполегливість та любов до життя рівненської Дюймовочки викликають захоплення та повагу.
«Я дуже сильна і нічим не гірша за інших діток»
Головні риси характеру закладаються ще у ранньому дитинстві. Оксана теплими словами згадує маму, тата і старшу сестру Валю.
– Саме вони мене виховували й постійно повторювали, що я дуже сильна і нічим не гірша за інших діток. Змалечку мені говорили: успіху в житті потрібно досягати самостійно, – розповідає дівчина. – Тому в мене немає комплексу неповноцінності, який буває у інвалідів.
Родом вона із села Зірне Березнівського району Рівненщини. Травма опорно-рухового апарату при пологах не дала їй змоги вирости й ходити власними ніжками у школу. Навчалася вдома за індивідуальним планом. Але життєрадісна та комунікабельна дівчинка завдяки друзям ніколи не почувала себе самотньою, не сиділа замкненою в чотирьох стінах.
Школярка з дитинства захопилася іноземними мовами. Освіту здобула у Рівненському економіко-гуманітарному університеті імені Степана Дем’янчука й отримала кваліфікацію перекладача з англійської та диплом учителя світової літератури. Ще у студентські роки Оксана навчилася заробляти собі на життя репетиторством. В обласному центрі, де величезна конкуренція серед викладачів, не так просто знайти учнів.
Згодом з’явилося ще одне захоплення – крихітна та тендітна дівчинка почала активно займатися пауерліфтингом – жим штанги лежачи. Присвятила спорту, який ще більше загартував її характер, кілька років, їздила на різноманітні турніри й здобула звання майстра спорту. Прикро, але за станом здоров’я довелося припинити тренування, які сформували волю до перемоги та азарт боротьби.
– Натхнення мені додають прогулянки, розмови із друзями, які мене розуміють і вірять, спілкування з родиною. Коли ж потрібна «зарядка батареї», то мені краще побути одній. Тому іноді люблю просто посидіти десь в парку й випити кави.
«Не пам’ятаю, коли останній раз плакала»
Одне з найулюбленіших занять рівненської Дюймовочки – читання, з художньої літератури найбільше вона любить жанр фентезі. Оксана вирішила спробувати свої сили й уже кілька років як написала книгу.
– Це роман «Чорний ангел» – про паралельні світи, людський егоїзм і прагнення підкорити всіх своїй волі, – розповідає вона. – Він давно готовий, у черговий раз редагую рукопис, який ще не показувала видавцям.
П’ять років тому Оксана зацікавилася японською мовою і взялася її вчити. Ця тендітна, але сильна духом панянка ділиться своїм секретом позитивного погляду на життя з тими, хто впадає у відчай. Адже досить часто цілком здорові люди перебільшують свої негаразди і проблеми.
– Труднощі завжди були і будуть, але чим довше про них думати, тим страшнішими вони здаватимуться, – пояснює Оксана Гулевич. – Виводьте себе зі стану «не можу і не хочу» – до «життя прекрасне». Ніхто вам у цьому не допоможе, повинні справитися самі. Наприклад, я не пам’ятаю, коли останній раз плакала. Зазвичай сльозу можу пустити під час перегляду якихось мелодрам. Усмішку викликає практично все. Головне – не загубити у собі дитяче сприйняття світу.
І як приклад, коли мрії збуваються, Оксана розповіла про захоплюючу туристичну мандрівку європейськими країнами восени 2019-го, ще встигла до коронавірусу. Скільки нових вражень, знайомств та позитивних емоцій вона отримала за декілька днів! Найбільше запам’яталися Відень та Будапешт. Оксана Гулевич йде по життю хоч і маленькими кроками, але впевнено. І вірить – завтра буде чудовий день!
Кость Гарбарчук