3 червня журналісти громадського сайту “Новини Ладижина» перевіряли Ладижин на доступність для інвалідів-візочників влаштувавши своєрідний квест містом.
Проблема людей з обмеженими можливостями не нова, да і потрібно їм, загалом, небагато – вони хочуть жити повноцінним і незалежним життям і мати можливість вільно пересуватися не тільки вдома, а й вулицями рідного міста, користуватися різними видами транспорту, самостійно відвідувати магазини чи заклади відпочинку.
Допомогти журналістам перевірити Ладижин на доступність зголосилася пані Алла, яка вже багато років доглядає свого сина волею долі прикутого до інвалідного крісла.
Про проблеми пересування вулицями Ладижина на інвалідному візку жінка знає не з розмов. Невдало спроектовані пішохідні доріжки, зависокі бордюри, відсутність спеціальних пандусів, непристосованість місцевих магазинів та державних установ до потреб людей з обмеженими можливостями робить багатьох із них заручниками власних помешкань або дворів.
Пані Алла возить свого сина самотужки. Зізнається, що це зовсім нелегко. Адже, син Олексій з року в рік підростає, а отже і візок стає все важкішим.
– В місцевих закладах майже відсутні пандуси, а ті що є, зроблені під таким кутом, що не кожна здорова людина зважиться по ньому проїхатися, – скаржиться пані Алла. – Щоправда, наприклад у ТЦ «Фора» є ліфт. Втім, для того щоб ним скористатися, потрібно телефонувати адміністратору, а потім очікувати на нього. Чому я не можу самотужки скористатися ліфтом і при цьому нікого не турбувати? Адже, коли доводиться про щось просити, відчуваєш якесь приниження.
Дорогою завертаємо до Павла Абраменка – ще одного ладижинця, який пересувається за допомогою інвалідного візка. Пропонуємо прогулятися вулицями міста, втім, пан Павло відмовляється посилаючись на незручні тротуари.
– Пересуваючись на інвалідному візку помічаєш те, люди не помічають в житті зазвичай. Інваліди сприймають кожну нерівність на дорозі, кожен підйом і спуск як перешкоду, яку не так легко подолати, – говорить пан Павло.
За всім правилами, інфраструктура міста має підлаштовуватися під мешканців міст, а не мешканці під інфраструктуру. Тож, під кого підлаштоване місто Ладижин?
Добре всім відомий ладижинський басейн. Людям із захворюванням опорно-рухового апарату надзвичайно корисно займатися плаванням. Втім, спочатку до басейну треба потрапити. Круті сходинки, які ведуть до підвального приміщення, навряд чи будуть зручними для людини на інвалідному візку. Але ж, урочисте відкриття басейну відбулося лише два роки тому. За яким стандартами його проектували?
Розчулює пандус біля міського автовокзалу. Він встановлений так, що, якщо у людини на інвалідному візку і вистачить сили подолати його крутизну, то наверху він упреться у самісінькі відкриті двері.
Годі й казати, про так званий пандус, що веде до входу аптеки «Доброго дня», скорше похожий на атракціон для гонщиків-екстремалів, або ж на насмішку над людиною прикутою до інвалідного візку.
На жаль, непристосованих для візочників будівель та споруд в Ладижині багато і зручні пандуси облаштовані за всіма стандартами скоріше виключення чим правило. Тож, незважаючи на те, що місто над Бугом потрапило до списку найкращих міст в Україні, тест на доступність був с тріском провалений.
Проте, кожен з нас воліє бути включеним у суспільство і жити самостійним та повносправним життям. Люди на інвалідних візках не виключення – вони мають право вільно пересуватися містом і не відчувати безпорадності або дискомфорту при цьому. Тут, найважливішим індикатором має бути повага до людини.
Тому, в результаті дослідження, проведеного в рамках квесту, будуть розроблені рекомендації щодо покращення інфраструктури міста Ладижина з урахуванням пропозицій та потреб людей з обмеженими можливостями.
Олена Червончук
Новини Ладижина +ФОТО