Безбар’єрна столиця: у Києві працюють над важливим проєктом

Марина Хонда наголосила, що у місті працюють над важливим документом. Фото: Борис Корпусенко

До розробки документів запрошують експертів із громадського сектору, повідомляє «Вечірній Київ».

Місто має бути комфортним для осіб із інвалідністю та маломобільних груп населення — людей, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, тих, хто має тимчасові проблеми зі здоров’ям, вагітних жінок, людей старшого віку, а також із маленькими дітьми у візочках — усіх, для яких сходи чи бордюри є справжні перешкоди.

Водночас говорячи про безбар’єрність слід мати на увазі, що це значно більше, ніж просто фізична доступність у місті. Важливо те, наскільки легко мешканці міста можуть отримати послуги в різних установах: ЦНАПах, медичних та освітніх закладах та Центрі зайнятості. Саме для цього розробляють комунікаційну стратегію безбар’єрної столиці.

«Безбар’єрність — це не лише про фізичну доступність простору, а й про те, щоб усі мали однакову можливість користуватися сервісами та послугами столиці. Ми розпочинаємо розробляти комунікаційну стратегію, яка супроводжуватиме реалізацію Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору саме в Києві. Вона враховуватиме особливості столиці, актуальні потреби та інтереси всіх містян. Йдеться не лише про те, як місто комунікуватиме тему безбар’єрності, а й про те, як зробити комунікацію міста безбар’єрною. Наразі проводимо внутрішній аудит на цілісне розуміння поняття безбар’єрності, оцінюємо міські інформаційні ресурси. І нам не обійтись без допомоги громадського сектору, експертів як із комунікації, так і з безбар’єрності», — зазначила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

Попередньо передбачається проведення кількох онлайн-сесій із напрацювання пропозицій до комунікаційної стратегії. Роботу над стратегією планується завершити до кінця квітня. Щоб долучитися до експертної групи, заповніть форму за посиланням.

Марина Хонда зауважила, що мешканці столиці мають розуміти з якими бар’єрами і перепонами стикаються люди із інвалідністю чи маломобільні групи. І, що важливо, розуміти, як допомогти чи перелаштуватися самому. У такому випадку місто буде більш ефективно впроваджувати принципи безбар’єрності, що має різні виміри: фізичну, інформаційну, цифрову, суспільну та громадянську, освітню, економічну безбар’єрність.

«Можна понизити бордюри, встановити звукові світлофори, але якщо не буде поваги один до одного, до людей з інвалідністю, то питання безбар’єрності ми принципово не змінимо», — зазначила Марина Хонда.

До слова, начальниця Управління інформаційної політики та доступу до публічної інформації КМДА Катерина Баранова нагадала, що на Офіційному порталі Києва опублікували перелік укриттів, у доступному для людей із порушеннями зору форматі. Його виклали у форматі, який дозволяє людям з повною втратою зору за допомогою спеціальних програм знайти, де найближча до них захисна споруда.

Зразком того, як має бути викладена інформація на сайтах є приклад «Київ мілітарі хаб». Де окрім текстового формату розміщено інформацію жестовою мовою.

Наталка Марків