Доступне середовище: чому універсальний дизайн зручний для усіх мешканців

Стимулювати людей з інвалідністю вийти з будинку – ось у чому важливість діяльності громадських організацій для людей з інвалідністю, впевнений мешканець Краматорська Юрій Андрющенко. Чоловік майже 30 років пересувається на візку й з самого початку долучився до діяльності, спрямованої на створення безбар’єрного середовища у місті. Чи став Краматорськ за ці роки більш доступним – далі у матеріалі, пише АКМЦ.

Замість чотирьох стін громадська активність

Мешканець Краматорська Юрій Андрющенко на візку пересувається з 1992 року. Відтоді чоловік мав бажання бути активним і не сидіти вдома. Так він долучився до «Донецької обласної організації Всеукраїнської організації Союз осіб з інвалідністю України». Діяльність об’єднання спочатку обмежувалася лише Краматорськом, а згодом вийшла за межі міста й розповсюдилася на всю область. За словами Юрія, саме громадська активність вирвала його з тієї ситуації, в який він опинився.

«На першому етапі хотіли об’єднати людей з інвалідністю, змусити їх вийти з дому, з того обмеженого кола, в якому вони опинилися через певні життєві обставини. Згодом з розвитком організації стали вирішувати й інші питання. На мою думку, важливість організації у тому, що вона стимулює людей з інвалідністю не зациклюватися на своїх проблемах, а вийти у світ, показати, що вони є та які потреби мають», – зазначає чоловік.

Також Юрій додає, що коли існує допомога від організації, то людині легше впоратися з негараздами, які трапляються у її житті.

Безбар’єрність чи універсальний дизайн

Краматорськ за останнє десятиріччя у порівнянні з іншими містами став більш доступним, каже Юрій. Натомість 30 років тому ані про саму безбар’єрність, ані про необхідність у ній не було й мови ні у владі на різних рівнях, ні в самому суспільстві. Саме громадські організації для людей з інвалідністю працювали над тим, аби у містах створювали доступне середовище. Для цього вивчали як закордонний досвід, так і успішний вітчизняний, а також проводили різні акції на міському та обласному рівнях, аби привернути увагу до проблеми.

Нині Юрій Андрющенко входить до складу обласного та міського комітетів доступності. Це консультативно-дорадчий орган, який існує при органах місцевого самоврядування. У комітеті половина членів від громадськості, інші – представники місцевої влади. На засідання, зокрема, виносять питання щодо безбар’єрності, а саме створюють плани об’єктів, яким потрібні елементи доступності. Юрій зазначає, що здебільшого комітети доступності запрошують на інспекцію вже готового об’єкту, а не на етап проєктування, коли саме й мають враховувати такі елементи. Крім цього, проблема безбар’єрності починається ще з будинку, де мешкає людина з інвалідністю.

«Я завжди акцентую увагу на те, що жодними елементами доступності, які є у місті, не можна скористатися, якщо людина не може покинути своєї оселі. Частіш за все житловий фонд будували давно, коли про потреби людей з інвалідністю не думали. У деяких країнах існує таке поняття, як «універсальний дизайн», на мою думку, це більш точне визначення, ніж безбар’єність, оскільки маломобільні групи не лише люди з інвалідністю, а й літні люди, яким важко пересуватися, люди з важкою травмою, вагітні жінки, мами з візочками», – наголошує чоловік.

Елементами універсального дизайну для публічних просторів є відсутність сходинок чи бордюрів, замість них пласкі з’їзди, пониження тротуарів, великий шрифт на табличках з назвами вулиць тощо. Такі складові будуть зручні для будь-кого, впевнений Юрій. Як приклад чоловік наводить результати власного невеликого дослідження. Він розповідає, що в одному із супермаркетів міста встановили посередині від входу сходинки, а з двох сторін зробили пандус. 80 зі 100 відвідувачів крамниці обрали саме пандус.

Юрій каже, аби змінити думки та здолати бар’єри, необхідно стукати навіть у зачинені двері. Іноді доводиться стукати доволі довго, аби зрештою почули та відчинили.

Інтерв’ю з Юрієм

Ініціатива реалізується в рамках конкурсу міні-грантів для розвитку громадських ініціатив в рамках проекту «Створення багатофункціональних соціальних центрів для нарощення потенціалу осіб та громад, які постраждали внаслідок конфлікту в Україні, у сфері подолання труднощів та самозахисту» за фінансової підтримки уряду Німеччини