Виявляється, що лише у восьми районах Полтавської області немає послуг соціального таксі, яке перевозить людей із обмеженими можливостями. Серед них — Кобеляцький.
Що таке соціальне таксі? Це послуга, яка надається людям із обмеженими фізичними можливостями, по-іншому — інвалідам. У основному мова йде про так званих «візочників», тобто, тих, хто не може пересуватися без спеціального візка. Як правило, роль соціальних таксі виконують автомобілі іноземного виробництва, обладнані підйомниками. Вони знаходяться на балансі територіальних центрів соціального обслуговування. У більшості районів Полтавської області спецавтомобілі були закуплені ще з десяток років тому. А ось у Кобеляцькому, Новосанжарському та ще шести районах Полтавщини такі автівки у свій час не придбали. Тоді гроші на такі цілі виділяли з державного бюджету.
Зараз для надання послуг соціального таксі в основному використовують автомобілі «Фіат Добло». Вартість такого легковика нині становить близько 525 тисяч гривень, не враховуючи реєстрації та інших зборів. Якщо доплюсувати ще й витрати на обслуговування та зарплату водія, то сума зросте до мільйона за рік. Між тим, терцентри зараз фінансуються за рахунок районних бюджетів. Можливо, саме тому у Кобеляцькому районі ніяк не зважаться на виділення грошей для впровадження послуги соціального таксі.
Валентина Кинько, керівник районного центру соціального обслуговування, ситуацію знає дуже добре. Вона показує цілий стос листів, котрі направляла у відповідні інстанції з проханням виділити кошти. За словами керівника, цю ідею підтримує і голова райдержадміністрації Таміла Шевченко. Але районна рада грошей не виділяє. Рішення гальмується на рівні депутатських комісій.
Валентина Кинько пояснює:
— Хоча грошей і не виділяють, у мене немає претензій до районних депутатів. Я розумію, що зараз одномоментно знайти майже мільйон гривень у районному бюджеті важко, практично неможливо. У районі безліч інших проблем, які потребують фінансування. Але відсутність спецавтомобіля не означає, що ми не надаємо специфічних послуг із перевезення людей, котрі цього потребують.
Згідно з даними, які наводить Валентина Кинько, протягом 2016 року терцентр 25 разів надавав транспортні послуги з перевезення людей, котрі потребують опіки. Для порівняння, у Лубенському районі, де соціальне таксі діє, послуги надавалися 26 разів.
У Кобеляцькому районі людей возять на автомобілі ВАЗ-2104. Звичайно ж, спецпідйомника у цьому транспортному засобі немає і для перевезення інвалідів‑візочників він непридатний.
Водночас, згідно зі статистикою, що ведуть у терцентрі, «візочники», які проживають на території Кобеляцького району, а їх — 98, жодного разу не зверталися з проханням про допомогу в перевезенні. За словами Валентини Кинько, до них звертаються люди похилого віку. Возити доводиться у лікарню, центр надання адміністративних послуг, податкову інспекцію та відділення міграційної служби.
Між тим, нібито існує можливість отримати кошти для придбання автомобіля соціального таксі з обласного бюджету. Але обласна рада оплачує лише половину вартості. Працівники терцентру й цього разу звернуться з відповідним проханням до районних депутатів, щоб ті віднайшли і виділили близько трьохсот тисяч гривень. Крім того, у планах терцентру відкриття філій у Біликах, Світлогірському, Комендантівці. Подібні підрозділи соціальної служби вже досить успішно функціонують у Бутенках та Придніпрянському.
Ігор Філоненко