Рекорди підкоряються мужнім

У березні 1993 року в Україні було створено Центр фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» та його 27 регіональних відділень. Цей рік можна вважати початком цілеспрямованої роботи з залучення до занять спортом людей з обмеженими можливостями. Відтоді минуло 20 років. Для всіх, хто причетний до «Інваспорту», цей час промайнув у боротьбі. І не тільки у спортивній… Доводилося протистояти й фінансовій скруті, і відсутності розуміння у суспільстві такого явища, як спорт серед інвалідів, і, звичайно ж, сильним суперникам на європейських та світових аренах. Херсонський регіональний центр фізичної культури та спорту інвалідів «Інваспорт» за період існування зарекомендував себе як гідний носій паралімпійського та дефлімпійського руху в нашій державі.

Кореспондент «НД» завітав до начальника Херсонського центру «Інваспорту», заслуженого працівника фізичної культури і спорту України Івана Міщенка. У сяючому від медалей і кубків кабінеті керівника ми поговорили про особливості роботи цієї організації, досягнення наших спортсменів та плани на майбутнє.

— Іване Івановичу, як усе починалося?

— Коли на найвищому державному рівні дійшло до створення Центру «Інваспорт», я працював заступником начальника управління з питань сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації. І до моїх обов’язків належало організувати роботу регіонального центру. Часи були справді нелегкі. На кожному кроці наштовхувалися на непорозуміння і труднощі, адже зустрілися з новою для нас справою. Ми не мали ні кваліфікованих кадрів, ні спеціалізованої бази, ні фінансування. А про спортивний інвентар та форму годі було й говорити. Але ми поставили перед собою чіткі завдання: реабілітація інвалідів різних категорій засобами фізичної культури та спорту, згуртування цих людей в одну спільноту. І рік за роком йшли до виконання цих завдань. Місцева влада допомагала, не відверталася від наших проблем. Значну підтримку надавали меценати. Завдяки спільним зусиллям поступово ми вийшли на новий рівень функціонування. За 20 років на Херсонщині відкрито дитячо-юнацьку спортивну школу інвалідів, літній фізкультурно-оздоровчий комплекс. Наш Центр щорічно проводить чемпіонати та першості області з 16 видів спорту серед людей з ураженнями опорно-рухового апарату, вадами зору, слуху та інтелекту. Загалом різними формами фізкультури і спорту в області охоплено понад 400 інвалідів, серед яких 160 дітей. І думаємо ми не про минулі перемоги, а про завтрашній день. Наприклад, щодо утримання спортивних майданчиків, є чимало проблем, які потребують негайного вирішення.

— Які особливості роботи з людьми, котрі мають обмежені фізичні чи інтелектуальні здібності?

— Звичайно, робота з нашими спортсменами має свою специфіку. Для цього потрібні й відповідні кадри, яких, до речі, в Україні вкрай бракує. Організація навчально-тренувального процесу потребує особливого індивідуального підходу до кожного спортсмена. Тренери повинні правильно розрахувати навантаження і закласти в підопічних потрібні навички. Однак важливо бути ще й тонким психологом і порадником, аналізувати реакцію своїх спортсменів, проводити з ними різні опитування, анкетування, бесіди тощо. Буває доводиться робити два кроки назад, щоб згодом ступити один уперед. Як і в традиційному спорті, тут є і відчай, і розчарування від поразок, і травми. Є сильні спортсмени, є слабші. Для когось прийти на стадіон — уже звершення, а хтось націлений на міжнародні досягнення. Рекорди підкорюються мужнім, тим, хто прагне цього своєю щоденною тяжкою працею під час тренувань. А щоб потрапити до національної збірної України, треба бути кращим не лише на батьківщині, а й постійно виконувати нормативи світового рівня.

— Наскільки мені відомо, на Херсонщині є чимало переможців престижних міжнародних змагань, котрі займаються у вашому центрі.

— Дійсно, наші спортсмени завжди гідно представляють рідний край і державу на світовій арені. За ці роки в області підготовлено 80 переможців та призерів чемпіонатів і кубків Європи та світу, паралімпійських та дефлімпійських ігор, всесвітніх шахових олімпіад. Серед них — заслужені майстри спорту України Вікторія Кравченко, Наталія Урсуленко, Володимир Турков, Сергій Крук, майстри спорту міжнародного класу Катерина Морозова, Володимир Козлов, Дмитро Грицаєнко, Сергій Григорчук та інші. До складу національних збірних України з різних видів спорту щороку входять 30—35 атлетів із Херсонщини. Близько половини з них отримують президентські, обласні, міські та районні стипендії для стимулювання своєї роботи і мотивації на нові перемоги.

— Чи працюєте ви з інвалідами, які проживають у районних центрах і селах? Напевно, серед них також є потенційні чемпіони.

— Представництва нашого центру є в Генічеську, Новій Каховці, Каховці, Білозерці, Голій Пристані, Цюрупинську. Спеціалісти, котрі там працюють, проводять інформативні заходи щодо діяльності «Інваспорту», зацікавлюють людей фізкультурою, згуртовують інвалідів навколо себе і проводять для них показові виступи. Це дає результат — спортсменів з глибинки стає більше. Однак у цьому напрямі ще чимало проблем. Ті, хто мешкають у віддалених селах, наразі «відрізані» від нас. Доїхати до кількох людей і організувати для них нормальні умови — важко фінансово. Тому намагаємося хоча б у школах дати змогу дітям з фізичними вадами займатися у загальних групах з фізкультури. Звичайно ж, якщо вони і їхні батьки хочуть цього, а лікарі не забороняють. У нас є приклади, які можуть надихати інших дітей з сіл і районів на досягнення результатів. Взяти хоча б Олександра Дуніна з селища Новоолексіївки Генічеського району. Сьогодні він — майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики, член національної збірної України. А колись жив собі в селищі й не думав ставати спортсменом. Його знайшла наш спеціаліст Тамара Іллічова, котра й запросила на тренування.

— До яких найближчих змагань готуються в «Інваспорті»?

— Головні змагання цього року — це дефлімпійські ігри, які в липні пройдуть у Софії (Болгарія). Наразі сім наших спортсменів готуються до них на зборах. Потім плануємо поїхати у Францію на чемпіонат світу з легкої атлетики серед спортсменів з порушеннями опорно-рухового апарату, а також на чемпіонати Європи з настільного тенісу та боротьби. Словом, роботи на найближчий час вистачає. І сподіваюсь, що ми продовжимо прославляти Херсонщину високими досягненнями ще не одне двадцятиліття.

— Щиро зичимо вам великих перемог!

— Дякую.

Розмовляв Іван Антипенко

Фото автора

«Новый день»