Фото ілюстративне. Джерело: facebook.com/ukrniiprotez
У Харкові відновлює роботу Український науково-клінічний центр протезування та реабілітації. 5 жовтня 2023 року він перейшов на баланс обласної ради. Яким чином туди можна звернутися? Які послуги надаються? Наскільки зараз масштабно розгорнув свою роботу цей центр, і чи можна порівняти його потужності з тими, які були до повномасштабного вторгнення?
Про це Українському Радіо Харкова розказала директорка Українського науково-клінічного центру протезування та реабілітації Антоніна Салєєва, інформує Суспільне.
Як Центр протезування та реабілітації пережив початок вторгнення та як працює у 2024 році
Як для центру почалося вторгнення? Як зараз працює центр протезування? Чи відновив він роботу у Харкові, наскільки?
На жаль, ми розташовані близько до нашої кільцевої дороги, і буквально у перші дні повномасштабного вторгнення у лютому й на початку березня 2022 року, ми були у межі досягнення “Градів”, які дуже щільно, скажімо так “вклали” свої снаряди у дворі, і в обласній дитячій станції переливання крові.
Це призвело до того, що на початку нам довелося евакуювати пацієнтів, тому що, у нас в основному пацієнти це — немобільні люди, які на колясках, чи на протезах, які не можуть швиденько перебігти у сховище.
Через те, що у нас було вибито майже 150 вікон буквально у перші два-три дні кінця лютого, березня і розгерметизовано було приміщення, нам довелося призупинити діяльність, евакуювати пацієнтів. І наша основна мета була — зберегти усе обладнання, воно досить унікальне, досить якісне й сучасне. Ми отримали його протягом 2018-2019 років в рамках державної соціальної програми.
Я сьогодні можу сказати, що ми дуже гарно впоралися із цією ситуацією, ми зберегли абсолютно усе своє обладнання, абсолютно усе, що потрібно нам для роботи.
І основна була у нас проблемна ситуація — повернути до роботи вже самі приміщення. Нам вдалося практично власними зусиллями це потроху зробити. Починаючи з середини грудня 2023 року, завдяки об’єднаним зусиллям і дуже великій допомозі фондів, які зараз нас підтримують, поки ми тільки готуємось до роботи в рамках державної програми.
Ми зараз можемо надавати допомогу пацієнтам, особливо пацієнтам з ампутацією. Акцент, звичайно, робимо на пацієнтах, які отримали мінно-вибухові поранення. Це пов’язано з тим, що ці поранення специфічні.
Фото: Валерія Ємець/Суспільне Харків
Зараз повернулися до роботи створивши команду, яка відповідає стандартним вимогам Національної служби здоров’я України. У нас є й лікар фізично-реабілітаційної медицини, у нас є й фізичні терапевти, у нас є ерготерапевт, інструктори, ортопед, невролог, терапевт, функціональний діагност.
Ви вже повністю повернули, привезли обладнання і облаштувалися, чи ще у процесі?
У нас абсолютно повністю укомплектовані усі відділення, які нам потрібні. У нас був такий досить великий, потужний центр. Тоді він був один на всю Україну. Зараз їх вже більше, на щастя. Тому деяке обладнання у нас було у двох екземплярах, нас нічого не зупиняло для роботи, й зараз ми повністю усе маємо.
Наскільки безпечно для персоналу, для пацієнтів у ваших закладах?
У нашому лабораторному корпусі, який примикає до клініки — він є єдиним цілим — у нас дуже надійне й безпечне підвальне приміщення, і буквально напередодні, влітку 2022 року, ми привели його, наскільки це було можливо, у такий охайний, належний стан.
У нас є велике приміщення, яке ми у перспективі будемо облаштовувати за вимогами стандартів, але крім цього ми зараз зробили таку кімнату безпеки невелику — на 30-40 пацієнтів, яка розташована одразу під приміщенням клініки.
І я хочу дуже подякувати місту, тому що, коли була проблема з електроенергією, нас забезпечили генератором, який має чудову функцію — він автоматично вмикає одразу операційну і ліфти, і це нам дозволяє наших пацієнтів, які й на колясках, й на протезах, дуже швидко опустити вниз, і це дозволено нормами. Тому, на сьогодні у нас є така можливість максимально створити для пацієнтів умови для безпеки, поки вони перебувають у нас.
“Ми займаємося підготовкою до протезування”: як допомагає Центр протезування та реабілітації
Виробництво теж є у науково-клінічному центрі протезування та реабілітації?
Ні, насправді державна система побудована трохи інакше. Коли ми зараз говоримо про протезування, ми якраз чим і відрізняємося, що ми центр, який бере пацієнта на етапі підготовки до протезування, готує куксу, доводить її до хорошого фізичного стану, коли вона готова витримувати навантаження. Це ми зараз кажемо про куксу — та частина руки чи ноги, яка залишається внаслідок ампутації або культя.
Наша мета цю куксу дуже добре підготувати до протезування, тому що, якщо цього не зробити, а просто виготовити протез, то буквально через короткий період виявиться, що вона не припасовується, що не може витримувати кінцівка ці навантаження механічні, тому цей процес дуже важливий.
Ми займаємося підготовкою до протезування, дуже чітко вибудували співпрацю. Ми з 1946 року працюємо, у нас досвід роботи суттєвий, у воєнних умовах і формувалася ця структура. І ми точно знаємо, що успіх реабілітації пацієнта буде, якщо ми дуже добре будемо співпрацювати з протезистами, тому я віддаю належне нашим харківським протезистам.
Тобто, у Харкові замкнений цикл, так?
Не тільки у Харкові, у нашому центрі він замкнений, так. До моменту, наприклад, ампутація – в одному центрі, а надалі, я думаю, що вона буде й у нашому, а потім підготовка до протезування й протезування.
Дуже важливий момент – навчання користуванням, тому що зараз одна з проблем, коли протез є, але людина не може ходити. Такий час, що не завжди є два-три тижні, щоб навчити. Для того, щоб навчити правильно ходити, у нас є дуже хороший комплекс обладнання роботизованого, механізованого, наші фахівці, тобто у нас є увесь ланцюжок, який дає можливість пацієнту навчитись ходити.
Ми зараз говоримо більше про нижні кінцівки, тому що, по-перше: їх переважна більшість, а по-друге: люди з ампутацією верхньої кінцівки, якщо це не парна ампутація, вони скоріше прилаштовуються до життя і в екстремальних ситуаціях є шанси більші вибігти з приміщення, добігти десь до автомобіля. А от з нижніми кінцівками дуже важливо, щоб ти дійсно міг користуватися протезом, щоб ти був мобільний.
От ми часто про “пелюстки” повідомляли, коли люди на цих мінах протипіхотних підривалися.
Ми якраз з такими пацієнтами й працюємо, які на “пелюстках” підриваються.
Тут є свої складнощі, особливості?
Не можна сказати, що є якісь свої особливості. Ми також думали, що це лише стопа, але я зараз бачу пацієнтів з ампутаціями на рівні гомілки, на рівні стегна. Все залежить від того, як це сталося. Тому що їх розсипають у великій кількості.
Якщо людина одночасно наступила на дві міни, або дивлячись під яким кутом це було, то втрачається і гомілка, не лише стопа. Хоча ми думали, що більше стопа страждає.
Середній період часу, щоб навчити людину ходити з протезом, якщо це буде стопа чи гомілка — можна буде вміститися десь у три тижні, якщо вже загоїлася рана і вона готова до навантаження.
Якщо це буде стегно, то це, звичайно, трохи більше часу — десь близько чотирьох тижнів. І ось ми працювали вже і зараз працюємо з пацієнтами, у яких парна ампутація, то їм треба десь тижнів п’ять-шість, тому що там більший об’єм роботи.
Хто фінансує протезування — держава чи пацієнт
Наскільки держава фінансує усю цю процедуру? Наскільки це безплатно для українців?
Я вважаю, що у такому випадку дуже добре, коли колеги вміють не закреслювати результати один-одного, а навпаки їх підхоплювати й вести далі. У цьому випадку саме такий момент. На сьогодні те, що є зараз в рамках програми НСЗУ, вона реалізує якраз першу хвилю подій, які відбуваються з людиною, коли у неї відбувається ампутація.
Тобто, проводиться операція, післяопераційний період заживлення рани й формування її лікувальними протезами. І тут вона дала свій результат, але практика показує, що група пацієнтів з ампутацією потребує більш специфічного підходу саме у цьому поєднанні роботи протезистів, і потім у додатковому часі для навчання.
Протез від Українського науково-клінічного центру протезування та реабілітації у Харкові. Фото: Суспільне
Я вважаю, що законтрактовані гарантії наших громадян, вони дозволяють їм пройти оперативне лікування і післяоперативне лікування.
Коли вже піде процес протезування і піде якраз виготовлення протеза, потім адаптація, отут зараз обласна рада і військова адміністрація розглядають можливість, щоб створити такий спеціалізований центр на нашій базі. Він дасть можливість цих пацієнтів у найперший момент, коли первинне поранення, первинне протезування дуже детально пройти цей процес, тоді їх шанси на користування протезом будуть досить хороші.
Тобто, щось робиться для людей безплатно, а щось за гроші?
Те, що стосується протезування — це виконується в рамках коштів держави, державного бюджету, і я дуже хочу звернути на це увагу, тому що багато хто, у кого сталася ампутація, і одразу у родичів паніка, що треба збирати гроші.
За кожним з таких пацієнтів йде державна гарантія, і не тільки під час війни. Це вже майже 30 років за кожним пацієнтом йде гарантоване право фінансове на отримання допомоги. Треба просто пройти МСЕК, отримати висновок, з цим висновком звернутися до своєї соціальної служби, вони вносять пацієнта до електронної бази, і це дає йому можливість звернутися до виробників протезів. Реєстр таких виробників є на сайті Міністерства соціальної політики.
Ця система виготовлення самого виробу — найбільш коштовна у цьому процесі, вона фінансується на сьогодні державою.
Як оцінюєте якість харківських протезів? Оскільки знаю, що люди намагаються отримати й закордонні протези?
І для цивільних, не лише для військових, передбачено зараз, наприклад, для нижньої кінцівки два протези: протез для купання і протез для щоденного користування. Як мінімум, вони мають отримати протези двох конструкцій. Держава гарантує, що протези їй будуть служити протягом трьох років, після трьох років пацієнт має право подаватися знову на виготовлення протеза й кожні три роки він міняється.
Якщо пацієнт може й хоче покращити той рівень, який йому дає держава, він може долучити туди свої кошти, наприклад, доплативши за дорожчу стопу. Тобто, є така можливість.
Те, що стосується військових, то у них свої гарантії, я вважаю, що вони дуже заслужені, тому що на сьогодні вартість протеза, який роблять для військових, повинна покривати виготовлення більш надійного, більш безпечного протеза, щоб він міг з ним і з бронежилетом бігати, і стрибати. Адже після протезування у дуже багатьох випадках військові повертаються на службу. Тому, для них передбачено збільшення вартості втричі, це дозволяє застосовувати більш надійні та перевірені комплектуючі.
Скільки це? Яка середня вартість протеза?
На сьогодні середня вартість стегна для цивільного пацієнта десь приблизно 100-120 тисяч гривень. Це ми кажемо про молодих людей, які ходять, вчаться. Якщо це буде протез для людини похилого віку, яка ходить не дуже багато, яка має більш помірні навантаження, то його вартість буде дещо нижча.
Як потрапити в центр протезування у Харкові на консультацію та чи вистачає закладу фахівців
Український науково-клінічний центр протезування та реабілітації, який ви очолюєте, перейшов на баланс Харківської обласної ради. Рішення підтримали депутати на сесії 5 жовтня. Як цей перехід позначився на роботі центру?
Ситуація така, що раніше протягом майже 70 років цей центр підпорядковувався Міністерству соціальної політики. Те, що центр потім проходив передачу під управління Держмайном — було перехідним моментом.
Я зустріла зараз дуже потужну допомогу з боку військової адміністрації та обласної ради, тому що у нас єдина думка, як можна максимально швидко допомогти. Навіть поки завершується цей процес передачі вони зараз працюють з громадами, виходять на людей, тобто мене приємно вражає їхня активність. Поки ми робимо це на донорських коштах, але я впевнена, що це буде бюджетна підтримка
Скільки зараз пацієнтів ви приймаєте у центрі?
На сьогодні ми працюємо у небезпечній зоні, тому ми вибрали зараз роботу тільки частини клініки. Зараз ми десь 25 пацієнтів приймаємо, це такі перші оберти, які ми робимо. Не впевнена, що нам треба виходити на якісь величезні потужності.
Скільки ваших колег зараз працюють у центрі, якщо порівнювати з часом до повномасштабного вторгнення?
Я вважаю, що порівняти з часом до повномасштабного вторгнення немає сенсу, тому що це зовсім інший стиль роботи. Це була наукова-клінічна структура, науково-дослідна структура, у нас були лабораторії дослідні, були випробування техніки, на сьогодні це поки на паузі, тому що така ситуація у країні. На сьогодні у нас задіяні близько 40 фахівців.
Чи вистачає вам фахівців?
Не вистачає фахівців, ми дуже зацікавлені у залученні, наприклад, фізичних терапевтів, ерготерапевтів, додатково, бо зараз вони є у нашій команді, але ми бачимо, що ще більш індивідуальна робота дає ще кращі результати.
Як людям можна до вас потрапити?
У нас на сайті є графік консультацій, до кого вам потрібно звернутися. Там є і педіатри-ортопеди, і ортопеди, і неврологи, ви можете з будь-якою проблемою, що стосується опорно-рухового апарату звертатися. Чи це внаслідок інсульту, внаслідок мінно-вибухових травм, чи це інші проблемні ситуації. Ви можете звернутися спочатку онлайн за консультацією, потім можете приїхати до нас на консультації.
Марія Солодовнік, Роман Кривко, Юлія Токар