Державний Центр реабілітації дітей з порушенням слуху та мови: Перейняли теорію, запроваджують практику

Перший в Україні державний Центр реабілітації дітей з порушенням слуху та мови відкрився понад 2 роки тому. Слухомовний центр на базі Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні організували, вивчивши досвід Центру реабілітації слуху SUVAG, що в Загребі (Хорватія).

ВЗ Чому на Прикарпатті вирішили створити заклад, подібних якому немає в інших регіонах?

Марія Вутто, завідувачка Центру реабілітації дітей з порушенням слуху і мови, дитячий лікар-сурдолог

— Із 2014 року при Івано-Франківській обласній дитячій клінічній лікарні працював слухомовний кабінет. На той час там займалося 14 дітей із кохлеарним імплантом, але кількість пацієнтів, котрі потребували допомоги відповідних фахівців, постійно зростала. Тож центр став просто необхідним. До його створення долучилися багато спеціалістів, а ще дуже підтримали міська влада та адміністрація лікарні.

Центр реабілітації дітей з порушенням слуху та мови розпочав роботу в 2017 році. Його основною метою стала реабілітація дітей після кохлеарної імплантації — якраз на цей період припав бум її проведення. Нині в нашій області мешкає 81 дитина з кохлеарним імплантом.

ВЗ А де ви знайшли кваліфікований персонал, зокрема спеціалістів, які мають навички роботи з такими дітьми?

— Окрім слухомовного кабінету при обласній дитячій клінічній лікарні в дитячій поліклініці нашого закладу працювала діагностична служба. Саме на основі цих двох структур й було створено Центр реабілітації дітей з порушенням слуху та мови. Персоналу було достатньо, інша справа — опанування новітніх методик і нових підходів у роботі з дітьми. Тому деякі спеціалісти стажувалися в Центрі реабілітації слуху SUVAG, що у Хорватії. Крім того, наші лікарі регулярно проходять цикли тематичного удосконалення, відвідують відповідні семінари та конференції за спеціальністю тощо.

На сьогодні із дітьми займаються педагоги, логопед, троє дефектологів і психолог. Контролюють процес реабілітації сурдолог і лікар-невролог. У центрі також є лікарська команда із двох лікарів-сурдологів, невролога та лікаря функціональної діагностики, завдання якої — виявлення порушень слуху і їх лікування.

ВЗ Що дало об’єднання двох структур в один центр?

— Наші можливості значно розширилися. Маємо змогу надавати допомогу дітям в коротший, ніж раніше, термін, оскільки всі потрібні спеціалісти працюють в одному центрі. Крім того, багато уваги приділяємо ранньому виявленню порушень слуху. Це дуже важливо, адже чим раніше виявити проблему зі слухом, тим швидше можна розпочати лікування дитини, й відповідно, досягти кращих результатів. Якщо діагностувати порушення слуху до 2-3-річного віку й провести відповідну операцію, то навіть повністю глуха дитина отримує можливість нормально розвиватися і бути соціально адаптованою.

ВЗ Коли в дитини зазвичай виявляють відсутність слуху і можна проводити кохлеарну імплантацію?

— Для імплантації дитині повинно бути 5-6 місяців, а діагностику слуху виконують з народження: у нас працює скринінгова програма обстеження дітей з факторами ризику. Скажімо, в Івано-Франківській обласній дитячій лікарні є відділення для недоношених новонароджених та відділення патології новонароджених. Туди щотижня приходить наш фахівець, аби виконати отоакустичну емісію.

Ми перевіряємо дітей за допомогою платформи для об’єктивного дослідження слуху — цей пристрій дає змогу за кілька секунд з’ясувати, чує дитина чи ні. Якщо малюк тесту не пройшов, застосовуємо інші методи, наприклад, методику коротколатентних слухових викликаних потенціалів. За наявності значних порушень направляємо пацієнта в Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка НАМН України. Там дитину консультують фахівці й за потреби ставлять на чергу для проведення кохлеарної імплантації. Таке втручання в Україні виконують безкоштовно.

ВЗ Яка частка дітей після ранньої кохлеарної імплантації поз­бувається статусу інваліда?

— Усі діти з глухотою та тяжким ступенем туговухості отримують соціальну допомогу від держави (мають статус дитини з інвалідністю). Наявність кохлеарного імпланта не є підставою для відміни цього статусу.

ВЗ Нещодавно ваш заклад став «володарем» 140 слухових апаратів і пристрою для налаштування кохлеарних імплантів. За які кошти їх вдалося придбати?

— Нові слухові апарати ми отримали безкоштовно завдяки державній соціальній програмі «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2017-2021 роки». Їх видають дітям-інвалідам один раз на 3 роки. Однак якщо раніше нам виділяли від 17 до 30 апаратів на рік, то цього року — 140 високоякісних приладів. Завдяки цьому ми забезпечили ними всіх дітей області, котрі мали в них потребу.

Слід зазначити, що кохлеарний імплант дає дитині змогу чути, але це свого роду протез. Його необхідно пос­тійно контролювати і налаштовувати. А для цього потрібен спеціальний прист­рій, завдяки якому імплант під’єднують до комп’ютера. Тепер ми можемо налаштовувати імпланти в нашому центрі, тож маленьких пацієнтів не потрібно більше возити до Києва в Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка.

Не менш важливими є також заняття з педагогами, бо дитина не заговорить тільки тому, що їй встановили імплант. І в цьому питанні нам найбільше допоміг дос­від, перейнятий від хорватських колег, завдяки чому наш центр можна вважати справді сучасним закладом. Сподіваємося, що в майбутньому збільшуватиметься не лише чисельність пацієнтів, а й кількість та якість необхідної апаратури.

Олександр Букатюк, спеціально для «ВЗ»

“Ваше здоров’я”