Неймовірна історія знайомства та роботиФонду АІК, випускника навчального курсу та ужгородської організації «Мрія в дії».
Майже рік минув з того часу, як наш Фонд ініціював навчання для людей з інвалідністю з фандрейзингу. Родзинкою цього курсу стало те, що вперше ми не просто набирали людей, аби дати необхідні знання, а й надавали можливість пройти стажування в одній із громадських організацій України.
Тоді, восени 2023 року, лише 11 випускників курсу «Фандрейзинг Plus змогли отримати рекомендації тренерки курсу й долучитися до практичної сторони фандрейзингу в приймаючих організаціях. В їхньому числі був і Павло Селезень з Полтавщини, який отримав направлення на стажування до ужгородської організації «Мрія в дії». А після того, як він продемонстрував свою особливу наполегливість, скрупульозність до деталей та високу зацікавленість в роботі, Леся Носенко, керівниця організації, навіть запропонувала йому продовжити співпрацю, яка надалі триває.
Ми у Фонді протягом кількох місяців навіть не знали про такий несподіваний поворот нашої роботи. Поки весною, у Варшаві, випадково не зустрілися в дорозі та сама Леся Носенко, представниця ГО «Мрія в дії», та Світлана Наумова, комунікаційна менеджерка Фонду АІК. Зустрілися, познайомилися і зрозуміли – плідна співпраця та міцна дружба організацій, що розпочалася завдяки Павлу, лише починається…
Леся Носенко, керівниця ГО «Мрія в дії», та Світлана Наумова, комунікаційна менеджерка Фонду АІК
Але про це ми розповімо пізніше, а поки що хотілося б розказати про те, як людина з інвалідністю, маючи бажання та наполегливість може займатися справою до душі.
До вашої уваги інтерв’ю не Павла, а його безпосередньої колеги Лесі Носенко, та її враження від отриманого досвіду. Адже вперше була організована віддалена співпраця.
– Лесе, наскільки мені відомо, ви спершу хотіли взяти випускника курсу «Фандрейзер Plus, проте в останню мить мало не передумали…
– Наша організація відносно «молода». Ми лише рік назад як об’єдналися в громадську організацію, аби писати проєкти й втілювати хороші ідеї в нашому регіоні. Наша організація на 70% складається з людей з інвалідністю, які пересуваються на кріслах колісних. І я дуже часто замислювалася над тим, що нам треба залучати до роботи волонтерів, стажерів, які б розуміли болі та потреби цих людей. А тут побачила оголошення вашого Фонду, що ви (фонд АІК – прим.) шукаєте приймаючі організації і не просто для організації стажування випускників, а стажування саме за грантрайтингом, що дуже потрібно було нашій організації. Проте в оголошенні був один момент із заробітною платою (Фонд заохочував приймаючі організації оплачувати роботу стажерів – Прим.), яку наша новостворена організація не могла на той момент забезпечити. Тож я подумала й вирішила, що поки ні, не будемо брати людину. Але оголошення фонду знову потрапило мені на очі, тож я вирішила, що це не просто так і все ж таки подала заявку. Подумала, що треба все ж таки ризикнути. А потім мені подзвонила менеджерка фонду і пояснила, що є інші варіанти співпраці зі стажером, детально розповіла, як це можна зробити. Так, ми познайомилися з Павлом. А вже після спілкування з ним навіть з’ясували, що в нас безліч спільних знайомих!
Пані Леся під час інспектування доступності міського простору для маломобільних груп населення в Ужгороді
– І якими були твої перші враження?
– Це був цікавий досвід. Адже ми вперше брали стажера. До того ж стажера, який працюватиме онлайн. Ми не розуміли й не знали, як складеться співпраця. А потім впевнилися, що Бог послав нам хорошу людини. Ми разом написали та подали кілька заявок. Я побачила, що Павлові цікава тема, в якій працює наша організація, а ще зрозуміли, що він може не лише писати заявки на гранти, а й впроваджувати їх. Тому й запропонувала бути у нас комунікаційним менеджером. Він погодився. Чому я дуже радію.
– Тобто Павло на даний момент організовує зовнішню комунікацію вашої організації?
– Так. І мені дуже подобається його фундаментальний підхід. Тішуся, що команда його прийняла, сказавши: «Наша людина!»
– Були якісь сильні чи, навпаки, слабкі моменти у вашій співпраці?
– З Павлом мені дуже було комфортно працювати в тому, що він все відверто пояснює. Наприклад, працевлаштування людей з інвалідністю. Якщо раніше це було якесь абстрактне поняття, то зараз я краще розуміюсь на тонкощах цього процесу і саме завдяки Павлу. Тому що саме він, наприклад, пояснив, що людині на кріслі колісному треба робити регулярно перерви, аби відпочити. Розумієш, в людей з інвалідністю великий потенціал, і треба зробити так, щоб колектив розумів ту людину, яка працює з тобою в проєкті, з усіма нюансами, пов’язаними з інвалідністю. Навчання – це добре, а от реальний досвід співпраці дає набагато цінніше розуміння людини.
– У яких проєктах наразі задіяний Павло?
– Зараз ми виграли проект із впровадження адвокаційної кампанії «Крок до мрії», фінансований спілкою громадських організацій «Ліга Сильних». Нам довелося розширити команду: ми взяли на роботу дівчат, які вже пройшли навчання і які будуть вести цей проєкт. А наша команда лише буде допомагати дівчатам. Проте за загальну комунікацію між дівчатами та командою буде відповідати саме Павло: він буде допомагати, пояснювати й направляти.
– Чи готова ти брати на стажування в організацію інших стажерів?
– Однозначно відповідаю – так! І в мене навіть є пропозиція до вас, як до організаторів навчання. Якщо будете відправляти на стажування ваших випускників, бажано було б керівникам організацій передавати й матеріали, за якими було організовано навчання. Це допомагає зрозуміти методику викладання, термінологію тощо. Бо, наприклад, під час написання заявки з Павлом були моменти, коли ми намагалися розібратися в деяких моментах, які не були тотожними для нас. Але це, звісно, дрібниці. Головне, що ми на одній хвилі!
Сьогодні в пані Лесі та її організації величезні плани. Зокрема, спільної з Свято-Преображенською парафією м.Ужгород, Благодійним фондом «Карітас-Закарпаття» вже ведуться роботи по відкриттю інклюзивної кав’ярні «Янгол», де буде організовано стажуватися для молоді з ментальними порушеннями. Планується організувати роботу Інклюзивного хабу, де люди з інвалідністю будуть вчитися писати резюме, проходити співбесіди, шукати роботу тощо. При цьому проєкт нашого Фонду «ПРАЦЮЙ!» стане основою для організації навчання.
Звісно, це не всі плани організації «Мрія в дії», проте головне в роботі не це, а настрій команди. Як сказала пані Леся: «Так, є певні труднощі з фінансуванням, з нестачею часу, вносить свої корективи у плани й війна… Але, тим не менше, ми рухаємося і ми є частиною людей з інвалідністю!»
P.S. Поки писалася ця стаття Благодійний фонд АІК та ужгородська організація «Мрія в дії» підписали Меморандум про співпрацю, офіційно підтвердивши намір працювати разом над інклюзивною відбудовою країни.
Леся Носенко, керівниця ГО «Мрія в дії», та Світлана Наумова, комунікаційна менеджерка Фонду АІК
Пані Леся під час інспектування доступності міського простору для маломобільних груп населення в Ужгороді
