Нові виклики потребують нових знань та досвіду: лікарі харківської області вивчають інноваційні способи реабілітації

Близнюківська громада робить великі зусилля, щоб не тільки зберегти медичні послуги, а й розширити їхні можливості, залучити та підтримати медичний персонал, пише WoMo

Ще війна не закінчилась, а ми вже розуміємо, що і сьогодні, і в майбутньому реабілітаційної допомоги потребуватимуть набагато більше людей, ніж до війни. Якісна реабілітація має бути максимально доступною кожному пацієнту. І мова йде не лише про військових, хто був поранений, а й про цивільне населення. У зв’язку із війною почастішали випадки травм, інсультів, інфарктів та інших захворювань нервової системи. За статистикою, тільки за 2023 рік кількість інсультів збільшилася на 16%. І прогнози медиків – тривожні. Очікують, що за час війни інсульт «помолодшає» на 10-15 років.

Харківська область від початку повномасштабного вторгнення перебуває на передовій війни. На лікарів громад і селищ неподалік лінії фронту припадає велике навантаження. У громадах переважно залишаються маломобільні люди, люди з інвалідністю та похилого віку. На додаток тисячі переселенців, серед яких сотні з хронічними хворобами.

Попри війну, багато лікарів прифронтових територій лишаються у громадах і продовжують надавати медичну допомогу своїм пацієнтам. Навіть опановують нові знання і впроваджують нові методи лікування і реабілітації.

Так, лікарі Близнюківської центральної районної лікарні, що на Харківщині, за підтримки Всеукраїнського благодійного фонду «Крона», ПРООН в Україні та Уряду Японії проходять навчання і розширюють можливості реабілітаційної допомоги в громаді.

Про виклики, що постають перед прифронтовими лікарями й потреби людей у відновленні говоримо з заступником генерального директора з економічних питань Близнюківської ЦРЛ, завідувачкою реабілітаційного відділення Оксаною Хлівною та з координаторкою програм благодійного фонду «Крона» Ларисою Сідєльник.

Пане Миколо, як змінилась робота вашої лікарні й потреби населення у медичній допомозі від початку війни?

Микола Грушак, заступник генерального директора Близнюківської центральної районної лікарні

У першу чергу хочу сказати, що від початку повномасштабного вторгнення жоден лікар нашого закладу не залишив своє місце роботи. Ніхто не виїхав, всі залишились працювати. Від 22 лютого 2022 року навантаження на лікарню зростає щодня. Ми межуємо з Дніпропетровською та Донецькою областями. До нас їдуть з окупованих територій Донеччини, з Харківщини. У нашій громаді понад 6000 офіційно зареєстрованих переселенців. Ця цифра дорівнює кількості мешканців Близнюківської громади до війни.

Тобто, за кількістю мешканців на сьогодні, можна припустити, що і навантаження на лікарню зросло мінімум у двічі. Ваша лікарня єдина в громаді, яка займається реабілітацією хворих. Ви розвивали це направлення і до війни?

Так, і до війни у нас було реабілітаційне відділення. Але, ви праві, якщо порівнювати потребу «до» і «після», то вона збільшилась на 200 відсотків. У зв’язку з війною зросла кількість і інсультів, і інфарктів, і захворювань центральної та периферичної нервової системи. Вперше ми стикнулись з мінно-вибуховими травмами.

Як справляєтесь?

Нові виклики потребують нових знань, досвіду.

Реабілітація – це тривалий і багатогранний процес. Потрібно не тільки відновити навички руху людини, а й можливо з нуля навчити говорити, сідати, тримати ложку, вдягатись, і ще далі – спроможність повноцінно працювати й відпочивати.

Тут потрібні різні фахівці, які працюють на один результат — фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи.

Наші лікарі постійно шукають можливості навчатись. Десь курси, десь вебінари, десь нові публікації. Тому, з вдячністю сприймаємо будь-яку нагоду навчитись чомусь новому. Із останньої такої можливості – це участь у проєкті «Підвищення можливостей реабілітації та доступності закладів охорони здоровʼя у громадах Харківської області», який впроваджує благодійний фонд «Крона» за сприяння ПРООН в Україні та фінансової підтримки Уряду Японії.

Розкажіть про участь у проєкті детальніше. Як це змінить можливості лікарів та пацієнтів.

Оксана Хливна, завідувачка відділенням реабілітаційної медицини лікарні

Завдяки проєкту ми отримали сучасне обладнання: систему для підвісної слінг-терапії, вертикалізатор, тренажер для рук і ніг, апарат для комплексної електро- та ультразвукової терапії. Облаштували входи в лікарню і поліклініку двома електричними підйомниками для людей, які користуються інвалідним візком

По-друге, ми вивчили досвід колег, відвідали реабілітаційні відділення в лікарнях Дніпра і Києва. Отримали багато відповідей на запитання, побачили, як працює мультидисциплінарна реабілітаційна команда і кожен спеціаліст окремо. Як мотивують пацієнтів, родичів, спілкуються між собою, як співпрацюють з іншими службами в громаді. Для нас це надзвичайно корисний досвід.

Як, на вашу думку змінились акценти в реабілітації останнім часом?

Сучасна реабілітація – це вміння спеціалістів оцінити і зрозуміти особливості організму конкретної людини, ступінь її проблеми, потенціал до відновлення. Керуючись цією інформацією, реабілітологи ставлять абсолютно зрозумілі і досяжні цілі для відновлення повсякденного функціонування людини в побуті, на роботі. Вони мотивують пацієнта до відновлення і проводять лише ті втручання, які принесуть бажаний результат. Це індивідуально на кожного, де величезну роль відіграють фізичні та ерготерапевти, психологи. Як раз участь у проєкті допомогла нашій команді повноцінно запровадити такий підхід у реабілітації.

А хто такий ерготерапевт?

Це фахівець, який допомагає людині з певними функціональними порушеннями відновити базові навички самообслуговування, або навчити заново. Наприклад, якщо людина втратила праву руку, навчити виконувати звичні побутові дії лівою рукою. Іноді навіть пристосувати побутові предмети для конкретного пацієнта. Ерготерапевт також аналізує оточення людини, те як вона жила до хвороби, навчає близьких людей догляду вдома, аби якомога краще допомогти їй адаптуватись після виписки з лікарні.

Ерготерапевт це фахівець, який допомагає людині з певними функціональними порушеннями відновити базові навички самообслуговування, або навчити заново

До речі, після візиту до колег з Дніпра, ми одразу обладнали кабінет ерготерапевта в нашій лікарні

А скільки людей на сьогодні потребує реабілітації у вашій громаді?

Микола Грушак: Наше реабілітаційне відділення має 25 стаціонарних ліжко-місць. Черга з пацієнтів на декілька місяців вперед. Завдяки новому обладнанню, знанням, які отримали спеціалісти нашого відділення, ми розширили команду, та більш ефективно організували реабілітаційний простір. Мріємо і плануємо збільшити кількість стаціонарних ліжко-місць та приймати на реабілітацію більше людей амбулаторно. Загалом, зможемо досягти кращих результатів для кожного пацієнта у коротші терміни.

Пані Ларисо, питання до вас, у чому важливість цього проєкту? Чому для допомоги ви обрали саме Харківську область?

Лариса Сідєльник, координаторка програм благодійного фонду «Крона»

Наш фонд завжди прагне підтримати ті сфери медицини, де є велика потреба і значний потенціал команди. Харківська область одна з найбільш заселених областей України. А від початку вторгнення РФ ще й одна з найбільш постраждалих. Багато міст та селищ Харківщини прийняли переселенців з окупованих територій і міст, де точаться бої. Тут багато людей після поранень. Деякі лікарні Харківщини, такі як Близнюківська, взяли на себе функції тих медзакладів, що були зруйновані або пограбовані під час тимчасової окупації.

Потреба у медичній допомозі і в реабілітації тут дуже висока. І зростатиме все більше, поки йде війна. Наша місія в тилу – зберегти і відновити кожного, хто втратив якісь функції за різних обставин. Бо люди це наш основний фонд, цінність – це країна. Минулоріч Фонд «Крона» придбав обладнання для хірургічного відділення Близнюківської лікарні: функціональні ліжка, стерилізатори, камери для зберігання стерильного інструменту. Ми бачили результат і відповідальність до тієї допомоги, яку передали. Ми бачимо, як змінилась лікарня, умови для пацієнта, мотивація працівників. А вони дійсно вмотивовані, дружні, професійні. Я, чесно, люблю команду цих дівчат і хлопців й поважаю за відданість роботі. Такий потенціал медиків в районній лікарні не часто зустрінеш. За певної підтримки донорів вони можуть надавати якісні послуги всім, хто цього потребує, не гірше за великі центральні заклади охорони здоров’я. Надихає і те, що Близнюківська громада робить великі зусилля, щоб не тільки зберегти медичні послуги, а й розширити їхні можливості, залучити та підтримати медичний персонал.

Тому ми вирішили реалізувати проєкт з посилення реабілітації у двох таких громадах Харківської області.

Для довідки:

Проєкт «Підвищення можливостей реабілітації та доступності закладів охорони здоровʼя у громадах Харківської області» реалізував БФ «Крона» за підтримки ПРООН в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною» за фінансової підтримки Уряду Японії.