Протези вживляються в кістку: пораненим бійцям допоможе технологія професора Бранемарка

Після 14 місяців війни, на жаль, ми вже маємо велику кількість поранених з короткими ампутаційними куксами (частина кінцівки, що залишилася після травми), які дуже складно протезуються, пишуть Факти ICTV. Здоров’я.

Значний прорив медичних технологій дає надію таким пацієнтам. Йдеться про остеоінтегративне протезування. Особливість таких протезів у тому, що вони не одягаються на ампутаційну куксу, а вживляються безпосередньо в залишок кістки пацієнта.

Це інноваційна технологія, і в Києві подібне оперативне втручання вперше виконано 17 травня.

Операцію проводив знаний у світі хірург-ортопед із Швеції, засновник цієї медичної технології, професор Рікард Бранемарк.

– Я переконаний, що для України буде значно краще, якщо методика остеоінтегративного протезування буде розвиватися всередині вашої країни, і ваші медики зможуть виконувати її самостійно, а не відсилати поранених на лікування за кордон, – каже професор Бранемарк.

Професор відгукнувся на запрошення відомого українського ортопеда-травматолога Олександра Галузинського. І не тільки погодився приїхати та безкоштовно прооперувати наших поранених бійців, а ще й за власний кошт придбав чотири новітні протези.

Факти ICTV попросили Олександра Галузинського розповісти, які перспективи відкриває для України співпраця зі всесвітньо відомим фахівцем.

– Наскільки важливим є приїзд лікаря Рікарда Бранемарка та його команди до України?

– Це надважлива подія. Лідер такого інноваційного протезування вперше приїздить до України. Це дуже приємно. До того ж Рікард привіз імпланти для наших бійців, безкоштовно провів операції й погодився навчати вітчизняних лікарів.

Це безцінний досвід. Сподіваюсь, буде сформована ініціативна група українських спеціалістів, які поїдуть за кордон, щоб продовжити навчання у Рікарда.

– Скільки остеоінтегративних протезів уже встановлено у світі? Чи є якась статистика?

– Так, подібна статистика існує. Вже проведено близько 2 тис. операцій остеоінтегративного протезування. Перша була здійснена у Швеції в 1990 році, а задовго до того компанія Branemark розпочала свої експерименти на тваринах: вживила титанові стержні в кісткову тканину кролика. До цього працювала зі щурами.

І зараз ця технологія активно використовується у ветеринарії.

А взагалі про остеоінтегративне протезування, як перспективну галузь, почали говорити ще в 40-ві роки минулого століття, коли експериментальним методом було встановлено здатність кісткової тканини адаптуватись до титанових імплантатів.

Сьогодні ця технологія протезування вважається чи не найефективнішою у світі.

– Чому це протезування є інноваційним? Як воно полегшує життя пацієнту?

– Інноваційність остеоінтеграційного протезування полягає в тому, що хірургічний імплант вживлюється одразу в кістку, що забезпечує прямий контакт із протезом. Оскільки навантаження передається через кістку на протез, людина не відчуває себе обмеженою. Почувається більш вільно. Вона може займатися спортом, їздити в транспорті, подорожувати.

За статистикою, люди зі звичайним протезом намагаються використовувати його якомога менше, оскільки він часто натирає шкіру та виснажує під час ходьби.

Остеоінтегративний протез можна носити 24 години на добу. Він одягається та знімається за 20 секунд. Його функціональність вдвічі вища, ніж у звичайного протеза. Це зовсім інший рівень комфортності.

– Чи можна встановити такі протези на обидві ноги? Такі випадки були?

– Були. Наприклад, у квітні австралійський лікар Муньєд Аль Мудеріс провів у Львові операцію протезування капітану Ігорю Крупнову, який втратив на війні обидві ноги, коли наїхав машиною на ворожу міну.

Взагалі ж остеоінтегративне протезування – найкращий варіант для пацієнтів з короткими куксами. Звичайне протезування не гарантує їм комфорту.

Такий вид протезування також можна порадити людям, які мають клопіт зі звичайними протезами. Я про натирання шкіри, запалення, інші незручності.

– А кому протипоказане остеоінтеграційне протезування?

– Протипоказання дійсно існують. Серед них: вроджені та набуті деформації кісток, остеомієліт кісток кукси, інфекційні процеси в ділянці шкіри кукси, остеопороз. Є й вікові обмеження. Проведення операції не рекомендується пацієнтам, віком понад 65 років та менше 22 років. Надмірна вага (за 100 кг) теж є перешкодою. Ще – цукровий діабет з ускладненнями, невропатії, вагітність та психічні захворювання.

– Через який час після протезування людина може вільно ходити?

– Як правило, через три-чотири місяці. Все залежить від техніки хірургічного втручання. Вона буває одноетапна та двоетапна. При одноетапній техніці вживляється внутрішньокістковий імплант і одночасно встановлюється перехідник.

При двоетапній техніці, яку власне використовує Рікард Бранемарк, імплант вставляється на першому етапі, а перехідник встановлюється через три місяці. Якщо протипоказань немає, людина може розпочинати ходити вже за два тижні після завершення операції.

– Який час після протезування займає реабілітація, які методи вона включає?

– Період реабілітації у кожного пацієнта різний. Іноді людині потрібно більше часу, щоб звикнути до протеза. Іноді процес пристосування йде дуже швидко, і вже за кілька днів людина впевнено робить перші кроки.

Використовуються фізіотерапевтичні методи, оздоровчі масажі. З пацієнтом працює реабілітолог та протезист.

– Що не можна робити з таким протезом?

– Якщо ви про заняття на зразок водіння авто, плавання чи катання на велосипеді – все це дозволяється. Небажано з таким протезом падати, щоб його не пошкодити. Також не рекомендується займатися важкою фізичною працею та екстремальними видами спорту.

– З якими складнощами ви стикаєтеся при запровадженні цієї технології в Україні?

– Мабуть, найбільша складність – висока вартість імплантів. Імпортний протез коштує близько €40 тис. Поки що відсутня державна програма з фінансування подібних операцій, і кошти на протезування для бійців збирають рідні, волонтери та небайдужі українці.

Трапляється, що своїм коштом це роблять іноземні організації.

Можливо, з часом в Україні буде створений власний аналог протеза. Робота у цьому напрямку вже ведеться. Звісно, він буде дешевший за імпортний.

Вважаю, що приїзд Рікарда Бранемарка має стати поштовхом до розвитку цієї сфери.

Операції нашим пораненим були виконані у столичній клініці Денис. За словами її керівника Дениса Татаркіна, попереду ще багато роботи з розвитку та впровадження методики остеоінтегративного протезування кінцівок, але подібна співпраця лікарів – це вже великий крок уперед.

Операції з професором Бранемарком абсолютно відкриті для медичної спільноти – лікарі могли спостерігати за операцією та ставити свої запитання.

Валентина Андрейко

Фото: Пресслужба Олександра Галузинського