Директорка Центру медико-психологічної реабілітації. Фото: Бориса Корпусенка
Понад 700 військових відновили своє здоров’я, завдяки найсучаснішим методам реабілітації, які впроваджують у цьому столичному закладі Академії медичних наук України, інформує «Вечірній Київ».
У Центрі медико-психологічної реабілітації Інституту медицини праці ім. Ю. І. Кундієва допомагають військовим стати на ноги й впоратися зі складними стресовими розладами та іншими травмами війни, які впливають не лише на фізичне здоров’я, але й на ментальне.
Про найсучасніші методики, обладнання зі штучним інтелектом, фінансування і підтримку міжнародних донорів, а також про глобальні плани на майбутнє журналістка «Вечірнього Києва» поспілкувалася з керівницею Центру Іриною Сисоєнко.
Під час інтерв’ю з керівницею Центру Іриною Сисоєнко
— Пані Ірино, що підштовхнуло політичну і громадську діячку, очолити Центр медико-психологічної реабілітації?
— Починаючи з 2014-го року, я активно працюю у цьому напрямку. Тоді я була депутаткою Верховної Ради й відвідувала шпиталі України, де лікувалися поранені хлопці, які пройшли АТО. Спілкувалася з професіоналами, які рятують життя нашим захисникам і розуміла, що якість цього життя далі залежить від того, якою буде реабілітація. Повернення усіх життєвих функцій, по суті, визначає подальшу долю людини: чи зможе вона самостійно рухатись, себе обслуговувати чи залишиться прикутою до ліжка.
Перше, що мені вдалося — це організувати круглий стіл «Реабілітація учасників АТО». Це була моя перша ініціатива на цьому шляху, яка зібрала за столом переговорів Комітет ветеранів і Комітет з охорони здоров’я. На той час не було ні профільного закону з реабілітації, ні фахівців. Я розуміла, що це точка «нуль», з якої потрібно починати. Першочергові кроки — створення нових спеціальностей.
У 2016 році ми з урядом запровадили такі професії, як лікар фізичної реабілітаційної медицини, фізіотерапевт та ерготерапевт. Відповідних медичних фахівців треба було дуже швидко підготувати на рівні держави й одразу включити до цієї допомоги з відновлення.
Також я ініціювала перший законопроєкт про систему реабілітації, спрямований на подолання проблем щодо якості, системності та доступності реабілітації.
Вчасна та якісна всебічна реабілітаційна допомога має вкрай важливе значення. Фото: з архіву Ірини Сисоєнко
Невдовзі мене запросили очолити Всеукраїнську Асоціацію фізичної реабілітаційної медицини та курортології, яка об’єднує всіх фахівців реабілітаційної медицини, забезпечує обмін досвідом, запровадження та вивчення інновацій у цій сфері. Тоді я зрозуміла, що маю створити ще й клінічну базу, для того, щоб бути поруч з військовими й займатися відновленням і реабілітацією тих, хто захищає нас на фронті.
— Але ж це досить непростий і фінансово затратний процес. Хто вам допомагав на цьому шляху? Чи взаємодіє Центр реабілітації з державними органами влади?
— Свого часу я об’їздила майже усі реабілітаційні центри Ізраїлю, і бачила, як там працюють. Вважаю, доречно спиратися на досвід країни, що працює з бойовою травмою, адже постійно перебуває у стані війни, як ми зараз. Саме їхній досвід я й почала впроваджувати у Києві.
Так на базі Інституту медицини праці ім. Ю. І. Кундієва був створений Центр медико-психологічної реабілітації. Нас підтримала Національна академія медичних наук України. Безпосередньо, її президент, академік Віталій Цимбалюк. Ми отримали кошти на закупівлю обладнання. Наразі Академія також нас підтримує — здійснює оплату праці наших медичних працівників.
Центр медико-психологічної реабілітації
Ремонти, лікарські засоби, харчування — це волонтерська і спонсорська допомога. Бо, на жаль, реабілітація не є профілем нашого Інституту. Це вже наш громадянський обов’язок.
Тут варто подякувати американському фонду Global Empowerment Mission (GEM). Цей фонд зробив ремонти ліфтів, туалетів, ванних кімнат, палат для пацієнтів з ампутаціями, на візках. А зараз завдяки їм ми замінюємо у нашій старій будівлі 103 вікна.
Більше того, нас підтримують лікарі з європейських країн. Наразі на базі закладу ми розвиваємо телемедицину. Вона дозволяє оцінювати, діагностувати, інформувати та лікувати пацієнтів без особистого візиту до лікаря.
Телемедична стійка, яка дозволяє консультувати за тисячі кілометрів. Фото: з архіву Центру
У цьому напрямку нам найбільше допомагають німецькі реабілітаційні центри. Вони подарували нам телемедичну стійку, оснащену камерами. Лікарі Центру завдяки їй отримують професійні консультації від німецьких фахівців. Нас консультують професіонали й це дуже цінно в нашій практиці, бо є складні випадки. Наприклад, коли контузія й ампутована кінцівка. Тобто, коли треба вирішувати декілька задач одночасно.
Під час консультації. Фото: з архіву Центру
Нас консультує одна з найдорожчих і найкращих клінік світу «Шаріте». Ми написали до них низку звернень і вони погодилися на співпрацю. Також завдяки телемедицині, співпрацюємо з німецькою багатопрофільною клінікою BG Kliniken. Ведемо перемовини з реабілітаційними центрами Ізраїлю.
— Реабілітаційний центр, на базі Інституту медицини праці, оснащений сучасним обладнанням, яке має штучний інтелект. Як він допомагає працювати?
Наше високотехнологічне реабілітаційне обладнання майже все зі штучним інтелектом. Завдяки йому діагностується первинний стан, далі — визначається тривалість курсу, кількість занять на тому чи іншому обладнанні, навантаження, постійний моніторинг стану здоров’я.
Ми комплексно підходимо до кожного пацієнта, працюємо з організмом як з єдиною системою — залучені психологи й психіатри, якщо є потреба, протезисти, реабілітологи. Ми працюємо з вертикалізаторами (вони допомагають відновити роботу кінцівок, вестибулярного апарату — ред.). При травмі спини, нижніх кінцівок, зрозуміло, що поставити людину на ноги — одне з ключових завдань.
Обладнання для розробки верхніх кінцівок при пораненні рук
Маємо обладнання для розробки верхніх кінцівок при пораненні рук — відновлюємо функціонування руки разом зі синхронізацією роботи головного мозку — це важливо поєднати, бо рука має «слухати» мозок. Це обладнання часто рятує руки снайпера.
Також продовжуємо контролювати пацієнтів за межами нашого закладу. Іспанський університет подарував нашому Центру комп’ютерну програму, яка дозволяє пацієнту вдома чи у військовій частині виконувати певні вправи на гаджетах. Програма настільки чуттєва: зчитує все до дрібниць і, таким чином, лікарі відстежують стан наших пацієнтів. Когось навіть просимо повернутися до Центру.
Ці новітні технології дають чудові результати, і ми радіємо кожному бійцю, який посміхається і дякує лікарям під час виписки. Бо, найкраща мотивація — чути відгуки наших захисників про те, що раніше вони не могли, а тепер можуть: ходити, говорити, читати.
Ще ми запустили роботу Хабу, де військові проводять дозвілля. А зараз плануємо навчання для наших захисників. Перекваліфікація, здобуття нових навичок і вмінь — дуже важливе для тих, хто внаслідок травм має обмежені можливості. Також плануємо навчати підприємництву, англійської мови. Процес соціалізації має бути максимально наближений до нашого психологічного відновлення. Щоб не було часу на погані думки.
— Як до вас потрапляють захисники, які потребують комплексної реабілітації? Яким чином можна звернутися? Чи є черга?
— Потрапити до нас можна за направленням з військової частини або з лікарні, госпіталю, де бійцю надавали медичну допомогу. У нашому Центрі військові проходять реабілітацію на повністю безоплатній основі. Медичні препарати, процедури, харчування — все включено. Хочу зауважити, вчасна та якісна всебічна реабілітаційна допомога має вкрай важливе значення не лише для військових, а й для суспільства загалом. До речі, військові-пацієнти швидко передають один одному інформацію про наш реабілітаційний центр і попит постійно збільшується, але ми намагаємося допомогти всім. Є кияни, які приходять на амбулаторне лікування, якщо у них не складні випадки. А ті хто з інших міст і мають складні патології, то це тільки стаціонар. Він розрахований на 40 ліжкомісць.
— З якими проблемами, травмами до вас потрапляють захисники?
— Після мінно-вибухових травм, акубаротравм, з порушеннями опорно-рухового апарату, з ампутованими кінцівками. Ми готуємо наших пацієнтів до протезування. Після протезування ми забираємо хлопців знову до себе. У нас є школа «Ходи» у стаціонарі, де ми допомагаємо набути всіх необхідних навичок після протезування.
Медичний персонал Центру не лише надає профільну допомогу, а й підтримує добрим словом і усмішкою
— Чи є серед пацієнтів військові жінки, які проходять реабілітацію?
— Є, але їх небагато. Зараз ми разом з Інститутом акушерства, педіатрії та гінекології НАМНУ розробляємо окремий проєкт реабілітаційного центру суто для військових жінок. Реабілітація й відновлення для жінок має проводитися в окремих медичних закладах — не поруч з чоловіками. Бо має багато особливостей, в тому числі ПТСР. Центр для жінок — це робота з гормонами, з жіночим здоров’ям, з відновленням репродуктивної функції. Особливо для тих захисниць, які були в полоні. Ми вже маємо концепцію, зараз підраховуємо, що нам потрібно, аби розвивати ті напрямки, які ми визначили разом з лікарями Інституту. Це буде новий концепт для України.
Центр вже має визнання, але попереду у директорки глобальні плани
— Як ви бачите свою діяльність після Перемоги?
— Центр медико-психологічної реабілітації працюватиме на максимум своїх можливостей. Зараз в пріоритеті підтримати й наших захисниць. Тому активно працюємо над відкриттям реабілітаційного центру для військових жінок. Надалі і звичайно ж після перемоги — підтримка народжуваності, вагітних жінок. Бо ми маємо працювати над нашою демографічною ситуацією, щоб якомога більше народжувалося українців і україночок, які будуватимуть щасливе майбутнє у своїй країні.
Сніжана Божок
Фото Бориса Корпусенка