На Вінниччині людям з інвалідністю допомагають адаптуватися у суспільстві
10.04.2013
Поділитися
Соціальні майстерні, що діють у селі Дорожнє Вінницького району, руйнують стереотип, що неповносправні – це люди, які весь час лише чогось потребують. До того ж ця програма, що діє тільки в нашому краї, каже директор обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з обмеженими фізичними можливостями “Обрій” Світлана Демко, сприяє адаптації людей з інвалідністю у суспільстві.
– Поки, що є 2 таких напрямки – це рукоділля і виготовлення сувенірів з дерева, а також лозоплетіння, – розповідає Світлана Демко. – Ми не будемо говорити, що це фахова спеціальність тому що на жаль клієнти з якими ми працюємо це важка І-ІІ група, і ці довідки, які вони отримують на МСЕКАХ не дають право їм працювати, а також бути конкурентноздатними на відкритому ринку праці. Ми хочемо розірвати, це коло, і щоб наші діти змогли адаптуватися в суспільстві.
Допомогти адаптуватися в суспільстві особам з обмеженими фізичними можливостями має і інклюзивна освіта. Однак її впровадження поки що краще виходить на словах, а ніж на ділі. За словами заступника голови Асоціації захисту та допомоги інвалідам “Відкриті серця” Наталі Головко, для її ефективної діяльності необхідні спільні зусилля не лише вчителів і персоналу школи, а й батьків, членів родин, однолітків.
– Інклюзивна освіта – це не сидіння на задній парті, це не відбування уроків — це саме включення дитини в навчальний процес, – сказала Наталя Головко. – А для включення потрібен супровід спеціалістів. Ми не за те, щоб створювати пілотні школи, ми за те, щоб створювати умови доступності в кожній школі.
А ще, каже Наталя Головко, потрібно взятися за реорганізацію інтернатних закладів, де виховуються неповносправні. Адже при такій моделі, як вони працюють нині про покращення можна буде говорити хіба що у звітних паперах чиновників.
– Реорганізацію інтернатних закладів треба починати з того, щоб впроваджувати різні реабілітаційні програми для дітей з інвалідністю. Якщо ми аналізуємо інтернатні заклади і ті послуги, які там надаються, то це дуже маленька кількість цих послуг. Вона дуже обмежена, дуже примітивна і не якісна. Ми хочемо домогтися того, щоб в інтернатних закладах здійснювалися більш якісні послуги і це приведе до покращення життя.
За даними обласного центру соціальних служб сім’ї, дітей та молоді нині на Вінниччині проживає понад дві з половиною тисячі дітей з інвалідністю.
