Столичне об’єднання мам інвалідів святкує 15-річний ювілей (ВІДЕО)

15 років взаємодопомоги, щирості і розвитку. Столичне об’єднання мам інвалідів відзначило свій ювілей. Жінки, яких зблизило спільне горе – розумова відсталість їхніх дітей. Вони не чекають милості від держави і з-за кордону, а самі допомагають своїм дітям. Розповідає Валерія Мікульська.

Він щиро радіє гостям і поспішає напоїти знімальну групу чаєм. Сашко – незамінний помічник для своєї мами.

– Убираю, посуду мою. Посуду, заметать люблю.

Йому 34 за паспортом, але його розумовий розвиток зупинився у молодшій школі. Мама Лариса із болем згадує – її хлопчик народився цілком нормальним. Та негативний резус-фактор і лікарська недбалість зробили свою справу.

Лариса Голубенко, мати Сашка:

– Отставание началось в развитии, вроде и ходить начал, и сидел и кушал, проблем у меня не было с ним, а потом проявилось. Так на улице к нему обращаются, как к нормальному человеку, только когда он начинает говорить, тогда уже понимают, что что-то не то.

Вона гордо показує альбом зі світлинами свого Сашка. Ось він у Латвії, а це – у Чернігові. Хлопець гастролює зі своєю особливою трупою. За всі прекрасні перетворення вона дякує таким самим матерям. Одного дня вони об’єдналися, аби полегшити своє життя.

Євгенія Стешенко, голова організації “Сонячний промінь”:

– Помогали водить, допустим, детей в школу. Одна мама сегодня ведет, другая – завтра. Допустим, надо маме куда-то поехать или просто отдохнуть. Она могла ребенка привести сюда и не бояться, что с ним что-то станет.

Вокал і хореографія, гурток комп’ютерної грамоти, уроки самооборони. У цих стінах розумово відсталих навчають жити серед людей.

Валерія Мікульська, кореспондент:

– Швейна машинка, праска, нитки, ножиці. Ця кімната – ніби вікно у світ самообслуговування. Особливих учнів тут навчають домоводства. Утім, мінімальний розвиток моторики виливається в ось такі шедеври.

Самі шиють костюми, самі у них виходять на сцену. Із кожним роком вони стають упевненіші, але не втрачають щирості, якої так бракує звичайним артистам.

Кілька педагогів, режисер, майстер рукоділля. Робота у “Сонячному промені” – фактично благодійність, адже отримують жінки трохи більше тисячі на місяць.

Та й це не всім до вподоби. На будівлю їхнього маленького центру накинуло оком управління пенсійного фонду. Тож ювілей – зі сльозами на очах, а попереду – боротьба за виживання. Першого листа про допомогу надіслали президенту.

Валерія Мікульська, Андрій Кузнєцов, Новини, телеканал “Інтер”.

Подробности-ТВ