Козятин. Тепер у них в будинку дитячої та юнацької творчості є свій прихисток
Більше року, як створене благодійне районне зібрання «ДОМ» (доброта, опора, милосердя). Воно об’єднує сім’ї з різними проблемами. Допомагає дітям і молодим людям з проблемами здоров’я адаптуватися в житті, розкриває їхні таланти. Вчить корисному. Вчить просто жити…
На сьогодні тут займаються діти з різними діагнозами — які взагалі не рухаються і мають серйозні розумові обмеження. Є і легші форми захворювання. Та їх об’єднує спільне — бажання жити, творити своїми руками красиві роботи. Бажання бути потрібними. Хтось майструє кухонні дощечки, рамки для фотографій. Хтось малює та клеїть дивовижні картини. А хтось створює справжні шедеври із бісеру .
Все це творилось у нереальних умовах. Діти не мали просторих кімнат, в яких би могли займатися. Всі на купі. Це дуже заважало зосередитися. Наче у вулику. Важко було працювати. А ще не було де розміщувати роботи — все стояло у ящиках. Полички були переповнені різноманітними дитячими виробами. Не можливо було дивитися на такі умови без сліз та жалю. Було прагнення розвиватися далі, але влада ними не займалась. Організація батьків дітей-інвалідів просила у мерії виділити якесь людське приміщення…
— Наша організація благодійна, — каже голова правління благодійного районного зібрання «ДОМ», психолог Тетяна Яковлєва. — Найчастіше, народженні з інвалідністю, пожиттєво знаходяться “в тюрмі”. Бо домашні стіни являються для них темним закутком. В наш час звичайним людям важко знайти роботу, не кажучи вже про інвалідів. Діти закриваються в собі. Наша організація допомагає розкрити дитячі таланти. Багато батьків навіть і не знали, що у дітей приховані такі здібності…
Організація орендувала маленьке приміщення за спільні кошти.
“RIA-Козятин” підняла цю проблему на шпальтах газети ще в квітні. В свою чергу організація батьків дітей-інвалідів направила лист міському голові з проханням надати їм достойне місце для занять. І міський голова почув!
Їм надали приміщення для занять на першому поверсі у будинку дитячої та юнацькому поверсі.
Голова правління Тетяна Яковлєва задоволена такою допомогою міського голови. Каже: “Для нас такий варіант набагато кращий. В приміщенні два вікна і нам буде де розміститися з нашими роботами та матеріалами.”
Від редакції:
Як констатація факту – програми розвитку і підтримки дітей-інвалідів не існує? У нас в Козятині все рухається хаотично в ручному управлінні? Бюджетом міста не передбачена допомога таким творчим дітям. Чому і кому це потрібно? Зневажати обмежених особистостей — неетично, антигуманно, не по-християнські…
Ірина Шевчук