На сьогодні 76 із них вже мають протези. Для протезування скалічених бійців АТО держава виділила достатньо коштів. Вартість окремих сучасних зразків протезів сягає 700 тисяч гривень
– Вирішення проблеми протезування скалічених бійців-учасників АТО покладено на Державну службу у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, — розповів Всеволод Стеблюк, помічник Міністра оборони України з медичного напряму та реабілітації. — Для цього ця служба має визначені фінансові ресурси й повноваження. На сьогодні з числа військовослужбовців Міноборони, які потребують протезування, штучні кінцівки вже мають 76 учасників АТО.
Коштів, що виділяються з державного бюджету, цілком вистачає для того, щоб допомогти бійцям АТО, які мають обмежені можливості. У Міноборони та в Державній службі у справах ветеранів в один голос заявляють, що потреби в збиранні грошей волонтерськими організаціями чи фондами немає. Кожний, хто втратив кінцівки у війні на Сході, гарантовано отримає протези безкоштовно.
Граничні ціни, за якими безоплатно надаються протези для інвалідів, коливаються в межах від 4,8 тис. до 140 тис. гривень. Але для учасників АТО гранична ціна збільшена в рази. Разом із вартістю проведення реабілітації витрати можуть сягати двох мільйонів гривень.
Те, що досі не всі бійці АТО пройшли протезування, і військові медики, і фахівці-протезисти пояснюють тривалістю лікування кукси — вона повинна повністю загоїтися, а військовослужбовець має пройти курс реабілітації.
Складними протезами, які не можуть бути виготовлені в Україні, займаються іноземні фахівці. Для цього існують відповідні міждержавні програми з протезування українських військових за кордоном. У 2016 році на це передбачено 150 млн гривень.
— Якщо в нас немає окремих технологій протезування, тобто коли учаснику АТО потрібен складний біонічний протез зі зворотним зв’язком, тобто з рухомими пальцями, або при високих ампутаціях ніг, коли закріпити протез на куксі дуже складно, приймається рішення про направлення за кордон, — розповів Всеволод Стеблюк. — На цей час протезування в Німеччині, Італії та Великій Британії пройшли 12 військовослужбовців Збройних Сил.
У нашій країні досі існує комплекс недовіри до вітчизняного продукту. Зокрема вважається, що краще за все протезуватися за кордоном. Іноді учасники АТО навіть відмовляються від запропонованих вітчизняних протезів, а самостійно чи за допомогою волонтерів виїжджають за кордон. При цьому вони не підозрюють, з якими проблемами можуть зіткнутися згодом. Адже після первинного протезування кукса ще тривалий час може змінюватися, а значить куксоприймач доведеться підганяти і навіть переробляти. У будь-якому випадку для цього доведеться виїжджати за кордон і знову витрачати власні кошти.
— Для виготовлення протезів для учасників АТО держава замовляє та оплачує найкращі матеріали та технології. Вартість таких протезів може сягати 700 і навіть більше тисяч гривень, як, наприклад, біонічні протези. Це надсучасні протези, що дозволяють користуватися штучною рукою майже як живою, — говорить Олександр Стеценко, директор протезно-ортопедичного виробництва ТОВ «Ортотех-Сервіс», що виробляє якісні високотехнологічні протези із німецьких матеріалів та комплектуючих і являється лідером в Україні з протезування учасників АТО. — Водночас треба розуміти, що одягати одразу біонічний протез не варто. Та й взагалі протезування не терпить поспіху. Спочатку необхідно тривалий час готувати куксу — щільно бинтувати, щоб вона придбала кінцеву форму. Потім дуже доцільно носити деякий час так званий первинний механічний протез. Це натренує м’язи травмованої кінцівки. І тільки після цього одягати «розумні» біонічні руки або ноги з електронним управлінням.
Чимало бійців після протезування знову повернулися в зону АТО. Тільки нещодавно «Народна армія» писала про одного з таких — Сергія Козака, який продовжує службу з протезом ноги на посаді головного сержанта роти.
— Прикладів, коли хлопці воюють зі штучними руками й ногами, достатньо, — говорить Олександр Стеценко. — Наприклад, минулого року ми допомогли бійцю батальйону «Донбас» Олександру Сарабуну, який одразу нас попередив, що планує повертатися в підрозділ. Тому ми виготовили для нього якісний робочий протез, що не вимагає складного обслуговування. Знаєте, в нашому суспільстві свого часу сформувався стереотип: людина без руки чи ноги вважається безпорадною. Я з цим категорично не погоджуюсь, бо ампутація — не привід для зневіри. І навіть не треба про це запитувати у наших воїнів — своїми вчинками вони доводять цей постулат.
Наостанок я запитав Олександра Стеценка щодо ініціативи збору кришечок від ПЕТ-пляшок нібито на виготовлення протезів для воїнів, що втратили кінцівки в боях у зоні АТО.
— Я знаю про таку ініціативу, але можу сказати, що з кришечок жоден протез не виготовляється, — сказав Олександр. — Волонтери здають їх на переробні підприємства, а вже потім виручені кошти витрачаються на виробництво протезів. Не маю нічого проти такої допомоги, зрештою, українці не раз довели своє турботливе ставлення до української армії.
Роман Туровець