Інклюзивна відбудова: ключові принципи та перші кроки

15 червня в Києві відбувся захід – мережування «Об‘єднуємось для інклюзивної відбудови України», який об’єднав представників громадянського суспільства, експертів та міжнародних фахівців. Організатором заходу виступила громадська спілка «Ліга Сильних» за підтримки організації «Діалог для розуміння» (Dialogue for Understanding e.V.). разом з країнами Східного партнерства. Подія відбулася в рамках програми «INKuLtur – за інклюзію в культурі» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини. Які питання обговорили на заході, які ключові рішення напрацювали і що буде далі – читайте в нашому матеріалі.

Інклюзивність має стати базовим принципом при відбудові держави

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, кількість людей з інвалідністю почала різко збільшуватись, а проблеми, котрі існували і до вторгнення, стали ще більш актуальними та явними. Представники громадських організацій зібрались в Києві для того, щоб напрацювати рішення для підвищення рівня інклюзивності та доступності у різних сферах.

«Ми вирішили провести цей захід, щоб проговорити, який є інклюзивний досвід в Україні, подивитися, які є вимоги європейського законодавства і практики. І в результаті зрозуміти, що можна імплементувати в Україні і які організації готові це зробити» — пояснила виконавча директорка «Ліги Сильних» Дар’я Сидоренко.

Під час виступу Дар’я Сидоренко наголосила на трьох базових принципах, які дозволяють змінити стандарти та підходи у питаннях захисту прав людей з інвалідністю. Ці рішення можуть підвищити рівень інклюзивності та доступності у різних сферах в процесі відбудови держави.

1. відбудова має бути інклюзивною,

2. відбудова має зачіпати різні сфери суспільного життя,

3. відбудова має бути на всій території України.

«Ціль інклюзивної відбудови України – це створення умов для комфортного життя всіх членів суспільства та можливості повернення людей з-за кордону. Це процес забезпечення доступності та безбар’єрності у різних сферах: фізична, інформаційна, цифрова, суспільна, освітня та економічна», – відмітила виконавча директорка «Ліги Сильних» Дар’я Сидоренко.

Локальні практики, які вже працюють в Україні

Окрему увагу під час заходу приділи представленню успішних практик інклюзії та безбар’єрності, які вже працюють в різних містах країни. Зокрема, Юрій Васильченко – консультант з питань архітектурної доступності та інклюзивності Національної Асамблеї людей з інвалідністю України разом з представниками місцевого самоврядування презентували кейс, який реалізований у м.Вишгород (Київська область). На його думку, такі рішення можуть стати альтернативою реконструкції в процесі інклюзивної відбудови України.

«Нам вдалося за відносно невеликі кошти провести розумне пристосування закладів культури – це бібліотека та будинок культури. На жаль, ці будівлі були збудовані за радянських часів. Коли питання доступності взагалі не піднімалось. Завдяки тому, що встановили підйомник, зробили пандус, а всередині обладнали приміщення універсальним меблями та розмістили мнемосхеми, ці заклади стали більш адаптовані для людей з інвалідністю. Це стало можливим завдяки тісній співпраці із представниками місцевого самоврядування», — розповів консультант з питань архітектурної доступності та інклюзивності Юрій Васильченко.

Проєкт у Вишгороді був реалізований в рамках спільного проєкту «INKuLtur – за інклюзію в культурі», який реалізують в Україні Всеукраїнський фонд «Крок за Кроком» разом з Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України, німецькою громадською організацією Dialogue for Understanding e.V. (D4U) та Вишгордською міською радою за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Ще один локальний кейс презентувала Людмила Нецкіна – голова правління громадської організації “Гармонія” (м.Вінниця). Вона розповіла про роль громадських організацій в процесі створення безбар’єрного простору та поділилась, як за допомогою такого інструменту як комітет доступності вдалося побудувати ефективну співпрацю з органами місцевого самоврядування.

«Комітет доступності це доволі хороший механізм впровадження безбар’єрного середовища. Але тут велика відповідальність і робота лежить саме на громадських організаціях, які діють в регіоні чи в населеному пункті» – відмітила голова правління громадської організації “Гармонія” Людмила Нецкіна.

Українське законодавство та можливості

На сьогодні існує цілий ряд викликів, які виникають в процесі фізичної відбудови: недосконалість нормативної бази, невиконання ДБН в частині інклюзивності, брак відповідальності, компетенцій та контролю у сфері дотримання принципів розбудови безбар’єрного середовища.

Яким чином можна подолати ці проблеми поділився Висоцький Володимир – фахівець з доступності побудованого середовища та співзасновник студії універсального дизайну ORFO. На його думку, в першу чергу варто працювати над удосконаленням та узгодженням наявних ДБНів, впровадженням міжнародних і розробки галузевих та корпоративних стандартів.

«Нам треба брати активну участь в нормотворчості і брати на себе відповідальність за це. Вимагати від органів влади долучати громадянське суспільство та експертне середовище» – заявив під час виступу на події Володимир Висоцький.

Інший важливий аспект – впровадження соціальних послуг на рівні українського законодавства в процесі деінституалізації, відмітила голова громадської організації «Родина для осіб з інвалідністю» Маріанна Онуфрик. В своєму виступі вона підкреслила важливість євроінтеграційних намірів в контексті інклюзивної відбудови країни.

«Євроінтеграція починається з громадської організації чи громади. Мають бути створені доступні послуги та сервіси на рівні громади. Громадські організації можуть проводити адвокаційну та просвітницьку роботу, а також розвивати соціальні послуги та співпрацювати з органами місцевого самоврядування».

Нагадаємо, що процес деінституалізації розпочався в Україні в 2017 році. Реформа передбачає скорочення чи закриття закладів інтернатного типу, створення різноманітних інших послуг догляду за дитиною, які регулюються законом і стандартами, орієнтованими на результат. Деінституалізація є однієї із вимог ЄС до України – це передбачає трансформацію системи догляду і виховання дітей, яка має на меті забезпечити право кожної дитини на сім’ю та розвиток соціальних, освітніх, медичних та інших послуг на рівні громади.

Міжнародний досвід: стандарти ЄС щодо доступності

Даніель Касас – експерт із інклюзивності Європейського форуму з проблем інвалідності поділився напрацюваннями, які вдалося реалізувати в країнах Європи. Він акцентував увагу на стандартах доступності, які були напрацьовані через законодавчі рішення та галузеві стандарти.

Наразі в Європі проживає 100 мільйонів людей з інвалідністю – це складає 15% від усього населення Європейських країн. Даніель Касас розповів про кілька кейсів, яким чином змінились цілі галузі в результаті впроваджених змін. Наприклад, в 2018 році були прийняті на законодавчому рівні інклюзивні вимоги до медійних продуктів, які виробляють на телебаченні. А в 2022 році усі локальні та регіональні сайти стали доступними для людей з інвалідністю, а контент адаптували для різних груп.

«В Європейському Союзі був прийнятий документ під назвою «Технічна специфікація сумісності залізничного транспорту». Цей документ встановлює ряд вимог щодо дизайну потягів та станцій, котрі повинні робити їх більш доступними для людей з інвалідністю. Кожен раз при купівлі та введені в експлуатацію вагонів, надавач послуг перевезень повинен пересвідчитись, що дані вагони обладнані доступними вбиральнями, аудіо оповіщенням, тактильними позначками та іншими інструментами підвищення доступності», – розповів експерт із інклюзивності Європейського форуму з проблем інвалідності Даніель Касас.

За його словами, імплементація положень на практиці відбувається через Національні плани імплементації. Данієль Касас також виділив наступні проблеми/виклики пов’язані із імплементацією даного документу:

1. він не охоплює всі важливі питання (наприклад, не вказує, про відстань та висоту вагонів по відношенню до платформи),
2. окремі види транспорту не підпадають під дію даної регуляції, а отже не є доступними
3. імплементація через національні плани може бути довгою.

Результати спільної роботи

Під час заходу була оприлюднена спільна заява щодо важливості забезпечення інклюзивної відбудови, яку підписали 9 громадських організацій. Організації громадянського суспільства звернулись до представників органів державної влади та місцевого самоврядування щодо врахування та реалізації стандартів доступності та інклюзивності під час відбудови українських міст.

Документ містить наступні ключові вимоги:

– Уникати фінансування будівництва або реконструкції будівель, публічних просторів, вулиць, які не відповідають принципам універсального дизайну та вимогам ДБН В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд”.

– Забезпечити на практиці конструктивну участь представницьких організацій людей з інвалідністю у всіх процесах прийняття рішень на всіх етапах програмного циклу відновлення, включаючи реконструкцію та розбудову стійкості.

– Надавати всю інформацію організаціям громадянського суспільства, зокрема громадським організаціям людей з інвалідністю, у доступних форматах.

– Підтримувати будівельні компанії, які демонструють корпоративну відповідальність за дотримання прав людини (на основі Керівних принципів ООН у сфері бізнесу та прав людини, стандартів відповідальної ділової поведінки та інших відповідних документів), включення у свою роботи принципи універсального дизайну.

Наразі заяву підтримали вже 20 громадських організацій. 1 липня заява була надіслана на Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, усім обласним цивільним/військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування. Також заяву направили на міжвідомчу робочу групу з розгляду узагальнених пропозицій заявників та підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

marichka

Громадська спілка «Всеукраїнське об’єднання організацій в інтересах осіб з інвалідністю «Ліга сильних»