Зокрема, на таке ставлення вплинула війна на Сході та перші кроки із запровадження інклюзії.
Такі тези пролунали під прес-конференції, приуроченої до Всесвітнього дня білої тростини. За словами Олега Лепетюка, голови Харківської асоціації незрячих юристів та представника національної асамблеї людей з інвалідністю в Харківській області, життя людей з проблемами зору поступово змінюється на краще. Цьому сприяє як технічний прогрес, так і ставлення суспільства до людей з інвалідністю.
«Ми можемо, як і всі зараз, спілкуватися і користуватися «Фейсбуком» та іншими соціальними мережами, користуватися інформацією з інтернету, – розповів Лепетюк, – тому світ змінюється. Суспільство також змінюється. Відчуваєш підтримку людей, які зустрічаються і намагаються тобі допомогти спуститися по сходам. Світ стає добрішим, толерантнішим».
«В мене є статус інваліда війни – розповів незрячий художник Дмитро Дідоренко, – і до війни з Росією я стикався з повною байдужістю суспільства – на вулицях, вокзалах, в аеропорту, метро тощо. Зараз це різко змінилося. Дуже різко, з простих людей. Я не кажу про державні програми. Ми це самі бачимо – переходи, що пікають, різні кімнати відпочинку тощо. Різко змінилося ставлення людей. Воно приблизно таке, як і має бути. Прихильники, які вболівають за наших українців, які там втратили ноги, руки, очі, вони це сприймають серцем».
За словами Лепетюка, людина, яка втратила зір, має бути мотивованою. Він зазначає, що незрячі люди потребують не героїзації, а інтеграції в суспільство. Що, до речі, зазначено в Конвенції ООН про права людей з інвалідністю.
«Зараз Конвенція говорить про те, що людина має жити та спілкуватися не в спеціальних умовах, не в спеціальній школі вчитися, вона має право вибору бути серед інших людей, – підкреслив Лепетюк, – починати в звичайному трудовому колективі виконувати свої трудові функції. Або вчитися разом з іншими студентами, а не в якихось звичайних умовах… Людина повинна відчувати себе людиною».
Проте часом незрячі люди стикаються з різного роду зловживаннями. Лепетюк розповів про свого незрячого колегу, який мав проблеми в одному з міні-маркетів Харкова. Одного разу йому принесли товару більше за вказану вагу. Іншого – змушували заплатити за склянку спецій, яку він буцімто розбив. Добре, що залагодити конфлікт визвався охоронець, який тоді супроводжував того колегу. Чоловік поклав на касу власні сто гривень.
Міжнародний день білої тростини був затверджений 15 жовтня 1970 року з ініціативи Міжнародної федерації сліпих. Він має привернути увагу соціуму до проблем людей з порушеннями зору. «Толерантність, Рівноправність, Інтеґрація» — саме так звучать головні тези Міжнародного дня білої тростини.
Юлія Гуш