“Люди, які потребують допомоги, теж можуть бути корисними”: який проєкт реалізовують для молоді з інвалідністю у Вінниці

Скріншот із відео ефіру Українського Радіо Вінниця

Профорієнтаційні заняття для молоді з вадами розумового розвитку проводять у будинку підтриманого проживання у Вінниці. Створили такий три роки тому. Відвідують його вінничани, старші 18 років. З ними працюють соціальні педагоги та психологи. Які професії здобуватимуть вихованці будинку та який проєкт для них підготували — в ефірі Українського Радіо Вінниця розповіли соціальна педагогиня Леся Семененко та психолог Дмитро Гаврилюк, інформує Суспільне.

“Люди, які потребують певної допомоги, можуть бути корисними в чомусь”

З 2020 року у Вінниці громадською організацією “Родина Кольпінга м. Вінниця” реалізується проєкт, уже соціальна послуга, “підтримане проживання”, розповіла Леся Семененко. У рамках послуги молодь з порушеннями розумового розвитку проживала в будинку, де мала максимально включені і орієнтовані до життя і заходи, і заняття соціально-адаптивні для того, щоб отримати максимальну кількість навичок для самостійного життя. З ними працювали соціальні педагоги, психологи. З початком повномасштабного вторгнення змінився формат.

“На жаль, не стало державного фінансування, тому займаємося тричі на тиждень. Це можуть бути заняття різного формату. Також додалося інклюзивне волонтерство. Взимку, наприклад, ми робили свічки окопні. Навесні переключилися на іншу діяльність. І досі триває фасування горіхових міксів (6-7 видів горіхів), з родзинками, фасування в індивідуальні пакетики, сортування, сушка і плетіння маскувальних сіток. Ходимо плести їх в один із волонтерських центрів. Нашу молодь хвалять за охайну роботу. Це хороша робота для них і в плані дрібної моторики і тренує посидючість. Люди, які потребують певної допомоги, можуть бути корисними в чомусь”, — розповіла Семененко.

“Наше гасло — “Допомога в самодопомозі”

Наразі у будинку підтриманого проживання сім постійних учасників, найстаршому за тридцять. Є два помічники, які постійно приєднуються на заходів.

“Протягом “підтриманого проживання” у нас профорієнтація, спрямована на роботу, яка може виконуватися руками. Використовуючи цей волонтерський досвід, ми зрозуміли, що саме робота руками, яка не є швидкою, а поступовою, з допомогою і викладача, і візуальних підказок, це все нашій молоді під силу. Якщо говорити про професії, то це фасувальник, складальник, благоустрій території”, — каже Леся Семененко.

За словами психолога Дмитра Гаврилюка, молодь навчають жити самостійно.

“Наше гасло — “Допомога в самодопомозі”. Це для них велика мотивація, тому що вони самі навчаються собі допомагати. Будемо також розвивати ІТ-сферу: нам як гуманітарну допомогу передали кілька ноутбуків. Після закінчення транзитного підтриманого проживання стали виготовляти свічки з вощини. Це екологічно чиста продукція, яка зараз популярна. Вони швидко навчилися це робити”, — розповів Дмитро Гаврилюка.

“Хочемо, аби молодь реалізувала себе як повноцінний член суспільства”

Нині у будинку підтриманого проживання починають реалізовувати проєкт щодо професійної орієнтації з виготовлення сушки: сухофрукти, сушені овочі. Із минулих проєктів молодь з вадами розумового розвитку має досвід підготовки, фасування, нарізання продуктів, використання ваг, пакувальних матеріалів. У перспективі планують, аби це був постійний соціальний проєкт. Каже Семененко.

“Ми плануємо поки проводити три заняття на тиждень, щоб у нас був день перерви, оскільки на сушіння саме фруктів потрібно, наприклад, 12 годин. Оскільки у мене є четвертий розряд кухаря, то хлопці робитимуть це все з дотриманням усіх стандартів, які є на професійних кухнях”, — каже Дмитро Гаврилюк.

Почнуть проєкт із періоду адаптації та навчання: ознайомлення з інструментами, проходження усіх інструктажів, розповідає Леся Семененко.

“Ми хочемо, щоб це переросло у соціальне підприємство, де б молоді люди могли реалізувати себе не лише як учасник проєкту навчального, а як повноцінний член суспільства, який може приносити користь. Адже на відкритому ринку праці ситуація складна: людям з порушеннями розумового розвитку важко знайти роботу на постійній основі. Тому ми хочемо створити такі робочі місця. Щоб уникнути інтернатного майбутнього для наших дітей, ми маємо працювати у цих потужних напрямках: підтримане проживання і соціальне підприємництво, яке дасть робочі місця нашій молоді”, — каже Семененко.

Проєкт, який реалізовують, переміг у конкурсі від благодійної організації “Український соціальний венчурний фонд” та SILab Ukraine.

“Ми отримали підтримку у розмірі 254 тисяч гривень. Один транш пройшов — 152 тисячі гривень. На них ми закупили сушарки, овочерізки. Наступний транш — сировина і пакувальний, фасувальний матеріал. Тепер ми можемо спланувати профорієнтаційний курс з перспективою подальшого підприємництва. Команда у нас наразі невелика, але ми на старті. Ми постійно в розвитку і в навчанні. Сподіваємося, що на державному рівні, підготовка таких фахівців — у процесі”, — розповіла Леся Семененко.

“Ми хочемо донести до світу, що люди з порушеннями розумового розвитку або з іншими порушеннями — також люди, які можуть функціонувати на тому ж рівні, що й соціальний світ. Якщо ми не будемо цим займатися, то ніхто цього не побачить”, — каже Дмитро Гаврилюк.