Обмежені можливості: як під час війни дають собі раду ВПО з інвалідністю (ВІДЕО)

06.11.2023

Внутрішньо переміщені особи з вадами здоров’я взяли на себе ледь не найбільший удар під час повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну. Люди з обмеженими можливостями попри труднощі змушені швидко діставатися укриттів та мігрувати у віддалені регіони країни.

Війна – важке випробування. Ще важче переносити її тим, кого росія змусила стати переселенцями. Вразлива категорія серед таких ВПО – особи з фізичними обмеженнями. Люди з порушеннями слуху можуть не почути сирену. А люди на візку – не дістатися швидко укриття. Це може коштувати життя.

Люди з інвалідністю мають фізичні вади (наприклад, ампутацію), психічні порушення (шизофренію), ментальні розлади (деменцію).

Деякі з них не усвідомлюють ризиків, іншим важко зрозуміти загальнодоступну інформацію про безпеку, а отже – прийняти рішення про евакуацію.

Перша категорія людей з інвалідністю – ті, хто здатні приймати таке рішення самостійно.

Друга категорія – недієздатні частково або повністю. Як правило, вони не можуть самостійно оцінити загрозу і їм треба допомогти рішитися на переїзд. Під час війни їм доводиться стикатися з такими проблемами, як неможливість вийти з будинку без ліфта, недоступність транспорту.

Третя група – люди з інвалідністю, які перебувають під опікою держави у психіатричних лікарнях чи психоневрологічних інтернатах. Обов’язок держави – подумати, як переселити їх в безпечніше місце.

За даними Національної сервісної служби України, на початок 2023 року на окупованих територіях перебували 24 інтернати та 7 психлікарень. Ще практично стільки ж – у зоні постійних обстрілів.

Перед якими викликами опинилися переселенці з інвалідністю? Як відбувається евакуація таких людей із зони бойових дій? Які організації беруть на себе цю місію? Де можна залишати повідомлення про свої потреби й про бажання виїхати? Та чому люди з інвалідністю, попри ризик, згодом повертаються на небезпечні території? Про це – у проєкті «Всі свої».