Роковини найбільшої техногенної катастрофи 20-го століття

Аварія на ЧАЕС — найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики у світі, яка змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не лише на європейському континенті, а й у всьому світі.

32 роки тому вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів громадян, показав, що «мирний атом» є доволі умовною дефініцією та таким же небезпечним як сама ядерна зброя.

О 1:23 ночі 26 квітня 1986 року на Чорнобильському реакторі №4 прогримів вибух, і кілька сотень працівників та пожежників намагалися загасити пожежу, що не припинялася протягом 10 днів. Тоді загинуло близько 50 співробітників станції і постраждали сотні рятувальників. Реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто величезну кількість радіоактивних речовин. За потужністю радіоактивний викид у 300 разів перевищував атомне бомбардування японського міста Хіросіма. В результаті аварії стався викид йоду-131, цезію-137, стронцію-90, ізотопів плутонію та інших радіоактивних часток. Радіоактивна хмара від аварії пронеслася над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США.

Позбулися обжитих домівок понад 115 тисяч мешканців міст Прип’ять та Чорнобиль, районних центрів та сіл 30-кілометрової зони. Населення Прип’яті, яке в 1986 році становило 45 тис. осіб, повністю евакуювали протягом перших трьох днів після вибуху.

Визначити масштаби катастрофи та її впливу на здоров’я людей важко досі – тільки від раку, що розвинувся в результаті отриманої дози радіації, померли сотні тисяч людей. Прип’ять і навколишні села ще кілька століть будуть небезпечними для проживання.

Радіонуклідами було забруднено 2300 населених пунктів, на території яких проживало близько двох з половиною мільйонів осіб. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед, ліквідатори катастрофи.

Понад 2,5 мільйонів мешканців України страждають від захворювань, спричинених опроміненням, і близько 80 тисяч із них отримують допомогу. За даними міжнародних організацій, в результаті аварії померли 60 тисяч ліквідаторів, а 165 тисяч стали інвалідами, у Європі зафіксовано 10 тисяч випадків вроджених патологій у новонароджених та 10 тисяч випадків раку щитоподібної залози. Медицина і статистика не можуть встановити точної кількості жертв, але прямі й опосередковані людські втрати, кількість тих, хто помер чи став інвалідом, вимірюється сотнями тисяч.

Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження. Важко збагнути, але в 10-кілометрову зону, напевно, вже ніколи не повернуться люди!

У 1993 році Міжнародне агентство з атомної енергії серед причин аварії на Чорнобильській атомній електростанції вказало на те, що реактор був неправильно спроектований і небезпечний в експлуатації, персонал не був проінформований про небезпеки, допустив ряд помилок і ненавмисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеку реактора.

Після найбільшої в світі ядерної катастрофи електростанція продовжувала працювати через гостру нестачу електроенергії в Україні. Остаточна зупинка електростанції сталася тільки у 2000 році.

Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям та життям.

Наш земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю.

Священна пам’ять про всенародний подвиг ніколи не зітреться з історії людської, не згасне у віках.

Посольство України в Арабській Республіці Єгипет