Георгій Удовик майже пів століття керував вінницьким підприємством незрячих, продукцію якого використовували навіть у космосі

Колись закінчив військове автомобільне училище, служив на Полтавщині, був начальником автотранспортної служби. А в 1973 році, після того, як втратив зір, переїхав до Вінниці та став керівником вінницького підприємства Українського товариства сліпих. До 2018 року, коли пішов на пенсію.

Історію Георгія Удовика, багаторічного директора підприємства незрячих, розповіли у пресслужбі Вінницької обласної організації УТОС.

«Коли я приїхав до Вінниці і став керівником підприємства, ми почали випускати нову продукцію, доступну людям з інвалідністю по зору. Дбали про достойну зарплатню для незрячих. Кооперувалися із електротехнічним і радіотехнічним заводами. В першу чергу випускали товари народного вжитку, в тому числі і завжди актуальні кришки для консервування. Оновлювали технологічні процеси, встановлювали нове обладнання замість застарілого», – розповів Георгій Удовик.

Він згадує, що незрячі збирали на замовлення вже неіснуючого вінницького електротехнічного заводу обмотку статора для двигуна. Він використовувався у електром’ясорубках, кавоварок. Для також вже неіснуючого вінницького радіотехнічного заводу на підприємстві УТОС в’язали джгути. У часи СРСР там стабільно працювали близько 800 осіб.

«Також наші в’язальні джгути використовувалися для блоків живлення у космічній галузі. Їх випускали на радіотехнічному заводі».

У 90-і роки на підприємстві УТОС почали освоювати нову продукцію. Бо радіотехнічний і електротехнічний заводи, із якими роками тривала тісна співпраця, були знищені. Приміром, на підприємстві незрячих почали виготовляти кип’ятильники різної потужності і насоси. Все це випускають і сьогодні.

«Ми почали робити водяні електровібраційні насоси для поливу. Опікувалися всіма необхідними технологічними процесами – від лиття алюмінію до збірки, наладки, упаковки і продажу готової продукції. Ці насоси були і є популярними донині. Колись вони активно йшли за кордон. Насоси масово купували у Чехії, Польщі, Болгарії, Румунії. Тоді наші працівники добре заробляли», – продовжує Георгій Удовик.

Із часом китайці почали підробляти популярну продукцію і демпінгувати.

«Якість китайських насосів була поганою, але ціна – привабливою для покупців. Таким чином недобросовісні конкуренти знищували вінницьку марку. Нині нашу продукцію підробляють не лише китайці, але й невеликі вітчизняні підприємці. Зрозуміло, через це обсяги виробництва набагато зменшилися. Зараз насоси УТОС купують лише в Україні і Косово», – пояснив Георгій Удовик.

Наразі 75-річний чоловік перебуває на пенсії.

Хобі Георгія Удовика – автомобілі, щодо яких він може дати корисну пораду будь-кому, а також читання. Зрозуміло, йдеться про озвучені книги.

«Зараз читаю Біблію російською і українськими мовами. Для того, щоб краще все зрозуміти, бажано порівнювати різні переклади. Також слухаю новини з фронтів по телевізору. Я колишній військовий, тому така інформація для мене є дуже потрібною. Відчуваю себе поруч із нашими бійцями!», – наголошує Георгій Удовик.

Дружина Георгія Валентина багато років працювала на підприємстві УТОС, була начальником відділу кадрів. У родини двоє дітей і троє онуків.

Вінниця.info