Українці з інвалідністю знайшли притулок у санаторії в Красноброді Любельського воєводства. Раніше вони жили на Кіровоградщині. Початок повномасштабної війни вплинув на їхнє самопочуття. В Польщі вони отримали спокій, комфортне перебування та лікування.
Близько 30 людей з інвалідністю, які раніше проживали у Знам’янці на Кіровоградщині, більше року перебуває в реабілітаційному санаторії ім. Януша Корчака в Красноброді. Це люди віком від 7 до 32 років. З ними – чотири доглядальниці.
Кухня для вихованців інтернату. Тепер вони печуть пиріжки
У санаторії в Красноброді неповносправні українці мають не лише комфортні умови проживання, але і отримують реабілітацію та допомогу інших лікарів, пише РАР. Директорка закладу Барбара Коваль каже, що біженців також підтримують волонтери Польського Червоного Хреста. А Німецький Червоний Хрест виділив близько 270 тисяч злотих на ремонт та обладнання нової кухні і їдальні в будинку, де проживають українці. Адже раніше вони мусили тричі на день ходити в інший корпус.
“Тепер, окрім сніданку, обіду та вечері, вони щось готують на місці, наприклад, свої улюблені українські страви”, – додає директорка.
Українські неповносправні в Польщі. Група була занедбана
Барбара Коваль каже, що серед вихованців є люди з аутизмом, синдромом Дауна, руховими порушеннями, ДЦП, вадами зору. В Україні залишилося близько сотні важкохворих. До Польщі змогли переїхати лише найбільш здорові та мобільні, які не потребують індивідуального догляду.
Барбара Коваль зізнається, що з медичної точки зору, група була занедбана.
“Нещодавно ми проводили офтальмологічне обстеження дівчини і виявилося, що у неї вада мінус 28 діоптрій. Ми всі були шоковані, включно з особою, яка проводила огляд, бо вона ніколи не стикалася з такою вадою. У дівчини вже є нові окуляри, і ми сподіваємося, що це полегшить її функціонування”, – сказала Коваль.
Вона також помітила, що за рік в Польщі підопічні з України стали більш комунікабельними, відкритими та охоче гуляють на природі. Зі слів підопічних, в Україні вони майже не виходили з корпусу.
Одна з українських нянь, 60-річна Олена, розповіла, що в Знам’янці, хоч і не було воєнних дій, але всі боялися, і це дуже вплинуло на підопічних. У Красноброді вони отримали спокій, хороший догляд та умови. Підопічні тут люблять слухати музику, танцювати та пекти пиріжки на кухні. Жінка додає, що її підопічним в Польщі подобається і вони тут звикли, але усе одно хочуть повернутися в Україну.
https://www.facebook.com/sanatoriumkrasnobrod
Anna Bałakyr, LWÓW