Як живе єдина автомайстерня Західної України, що переобладнує автомобілі для людей на візку?

В Європі за 600 євро, а в нас задарма з підручних засобів лучани переобладнують автомобілі для людей на візку. Це єдина майстерня на Волині і одна з трьох у всій Україні, інформує «Громадське радіо»

Автомайстерня в Луцьку була заснована три роки тому та існує в боксах, які виділила міська рада, як комунальне приміщення, за символічну плату в 1 гривню. По своїй суті – це соціальне підприємство, прибуток від якого, спрямовується на діяльність громадської організації.

Крім Луцька, подібні майстерні існують тільки у Києві та Миколаєві. За словами Голови автоклубу “Поршень Волині” Михайла Новосада, не можливо так просто приїхати на будь-яке СТО і поставити ручне управління, на це потрібен окремий сертифікат і як, правило, бізнес не зацікавлений займати цю нішу.

Михайло Новосад розповідає, що в приміщенні автомайстерні “Поршень Волині” ремонтуються автомобілі людей, які мають інвалідність, також тут встановлюється ручне управління на звичайні автомобілі.

Загалом в організації працює чотири людини, зокрема, є і люди з інвалідністю також вони часто беруть на практику студентів.

Майстерня виникла із захоплення Михайлом автомобільним спортом: “Як виник цей клуб – ми займалися авторалі. І автомобільний клуб – це, звичайно – авторалі”.

В автомобільному клубі ставлять ручне керування для водіїв, які використовують візок. Михайло Новосад описує пристосування, яке може виготовлятися з підручних засобів, наприклад з амортизаторів: “Це така штука, він як поршень, він наче грає та може складатися і розкладатися. Там дуже простий принцип “Вперед тормозиш, назад – вижимаєш газ”.

Ручне керування у луцькому автоклубі виходить задарма, не рахуючи самої роботи, бо виготовляється з амортизаторів. В Європі ж, така установка на машину людини з інвалідністю, може коштувати, за словами голови автоклуба, від 600 Євро.

Громадським транспортом Михайло не користується, говорить що навіть спеціально-обладнані автобуси у Луцьку дуже незручні.

“Є в нас ці польські тролейбуси, вони такі низкополі. Пам’ятаю до нас привезли також перші маршрутки з підйомниками. Це жахливо. Більше 100 тисяч гривень вони дорожчі, а толку не має ніякого. Вони погано зроблені”, — говорить він.

Сам Михайло використовує свій особливий засіб для пересування, своєрідний велосипед, колеса якого крутяться фактично руками.

Михайло говорить що їх автоклуб обслуговує близько 2 людей з інвалідністю на тиждень серед інших клієнтів. Це не обов’язково встановлення ручного управління, це також поміняти масло або зробити “ходову”.

“Нас вже дуже добре знають у місті, тому що ми навіть робили автомобіль швидкої допомоги, який потім відправили в АТО”, — зізнається Михайло Новосад. Серед планів на майбутнє Михайло Новосад називає бажання й далі продовжувати займатися автораллі, зокрема не тільки в Україні.

Матеріал за підтримки Фонду Г.Бьолля в Україні

Ліза Кузьменко