Життя за стіною – трагедія чи несвідомий зручний вибір?

Що таке “соціалізація”? Як багато українців знають цей термін?

Провівши невелике соціологічне опитування (200 респондентів), ми отримали наступні результати, пише “Українська правда. Життя”.

Менше 10% респондентів змогли відповісти, що він означає, 40 % чули, але не можуть дати чітке визначення, а більше 50 % українців, на жаль, жодного разу не зустрічалися з таким терміном.

Термін “соціалізація” тільки на перший погляд означає щось страшне та незрозуміле.

Насправді, це комплекс дій, направлений на інтеграцію особистості у суспільство, процес соціалізації проходить кожний за підтримки батьків, викладачів та оточення.

Існує категорія, яка потребує особливої системи і спеціального комплексу дій, направлених на соціалізацію та формування особистості у суспільстві. Це люди з встановленою інвалідністю: близько 6% українців, тобто більше 2,5 мільйонів людей.

Серед експертів багато суперечок до того, яким має бути процес соціалізації, чи це “соціальна адаптація”, чи це “соціальне формування особистості” та який саме комплекс дій є найбільш ефективним.

Однак, всі спеціалісти з різних сфер сходяться у думці, що спорт є невід’ємною частиною соціального формування особистості, у тому числі з встановленою інвалідністю.

Одним з таких прикладів може стати турнір для людей з особливими потребами Seni Cup, який пройшов в Києві 24-25 травня вже тринадцятий рік поспіль.

Кожного року більше 12 команд вихованців психоневрологічних та дитячих будинків-інтернатів приїжджають до столиці для того, щоб поборотися за право представляти Україну на міжнародному фінальному матчі Seni Cup у Польщі.

А вже у липні в місті Торунь вони зустрінуться зі збірними більше ніж з 10 європейських країн та дізнаються хто ж з них найсильніший та наймайстерніший у грі з м’ячем.

Головна місія турніру – допомогти подолати дискримінацію, соціально адаптуватися та стати повноцінними членами суспільства особливо незахищеним верствам населення, людям з обмеженими розумовими і фізичними можливостями.

В цьому році переможцями національного етапу стала команда Стрижавського дитячого будинку-інтернату з Вінницької області. Саме з їх директором та вихованцем ми поспілкувалися для того, щоб розвіяти міфи та підняти завісу таємниць будинків-інтернатів.

Історія футбольної команди Стрижавського дитячого будинку-інтернату почалася 22 роки тому, коли директором став Василь Ліцький. Як зізнається сам Василь, мрія грати у футбол була протягом усього життя. Але життя склалося так, що спорт став хобі, а не фахом.

Впевнено крокуючи по кар’єрній дробині, про давню мрію стати вчителем фізкультури майже й не згадував. І тільки після того, як зайняв посаду директора інтернату, створив футбольну команду, в яку вклав душу. Саме тут і починається історія 22 років безкінечної турботи до вихованців інтернату.

“Ви не можете навіть уявити, наскільки турнір Seni Cup змінює дітей! Вони стають добрими та вимогливими до себе. Спорт – це серйозна реабілітація діток. Ми з дітками самі збудували майданчик для тренувань. Купили фундамент та робили основу.

Однак, завдяки спеціальній програмі нам вдалося виграти покриття для футбольного поля. Зараз ми добудовуємо басейн. Це теж буде серйозний поштовх для розвитку. Ми їх постійно розвиваємо, показуємо, що якщо посилено працювати з такими дітьми, то вони стають іншими.

Можливо, своїм дітям такої уваги не приділив, скільки їм. Жодного дня не було, щоб я не знав, чи вони нагодовані, чи у них все добре”, – розповідає Василь Ліцький.

Також своїми враженнями від турніру з нам поділився 21-річний Коля Семенюк – вихованець Стрижавського дитячого будинку-інтернату та за сумісництвом нападаючий команди.

Хлопець розповів, що грає у футбол вже вісім років та поділився враженнями від фіналу у Польщі:

“Там дуже гарно. Мені дуже сподобалася футбольне поле, де ми грали та саме місто. В турнірі змагаються досить сильні команди, але ми їх не боїмося. Ми поїдемо за перемогою. Завдяки змаганням мені вдалося знайти друзів з Харкова і Донецьку, з якими спілкуюся по телефону”.

Коля Семенюк

За словами Василя, директора інтернату, існує складна ситуація – вихованці, які можуть жити повноцінним життям, не хочуть залишати інтернати:

“Раніше дітей від 20 років ми відправляли до психологічних будинків-інтернатів. Зараз, через сесію обласної ради пройшло рішення, що ми маємо можливість підтримувати дітей до 35 років. Я наполягаю, що в інтернатах потрібно створювати невеликі пекарні або столярні цехи, щоб вихованці працювали.

Далі реалізовували продукцію, отримували від цього кошти і мали заощадження. Вони мають бачити та відчувати, що потрібні.

Бо гірше всього, відчуття непотрібності та самотності. Я взагалі вважаю, що нам у системі необхідні зміни.

Обов’язково потрібно думати, як створювати робочі місця для вихованців.

Ці діти можуть жити нормальним життям. Вони, можливо, не можуть так висловитися, як би хотіли, але в них душа добра і вони можуть гарно працювати”.

Та вносити зміни в систему пан Василь вже розпочав.

За його словами, інтернат має гарне підсобне господарство, завдяки якому кожного року дають безкоштовно більше ста тисяч буханок хліба і чотири тони м’яса.

Всі діти в інтернаті допомагають та працюють по графіку. Головна мета, щоб діти були підготовлені до життя та могли працювати.

Команда Стрижавського дитячого будинку-інтернату вже два рази брала участь у фіналі Seni Cup в Польщі та отримувала призові місця, окрім першого.

Головним секретом успіху директор інтернату і вихованці називають – працю та дисципліну.

В планах керівництва інтернату створити реабілітаційний центр та спортивну базу, завдяки яким вдень можна бути навчати дітей, а на ніч відвозити до дому. І все це для соціальної адаптації дітей з особливими потребами та для того, щоб їх батьки мали можливість працювати.

Нагадаємо, що турнір Seni Cup був заснований у 2000 році в Польщі. У 2003 році ініціатором проведення турніру в Україні стала компанія “Белла-Трейд” – офіційний імпортер продукції ТМ Seni в Україні. Футбольні змагання проходять в Німеччині, Чехії, Словаччині, Угорщині, Польщі, Білорусі, Росії, Литві, Латвії, Казахстані, Україні і на непостійній основі в Румунії, Австрії та Монголії.

Щороку турнір проходить за підтримки Міністерства соціальної політики України, Посольства Республіки Польща в Україні, Федерації футболу України, Федерації футболу м. Києва, Асоціації футболу інвалідів України та компанії TZMO SA.