* Стаття створена в рамках реалізації проєкту “Захист прав людини у Чернівецькій області” за підтримки IM Swedish Development Partner.
Про інклюзивне навчання активно говорять останні кілька років. І цим привертають увагу суспільства до того, що учні та студенти з особливими освітніми потребами та з інвалідністю можуть і мають право вчитися, як й інші. А влітку Кабмін навіть затвердив відповідну Постанову “Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах вищої освіти”.
Як на практиці інклюзія втілюється у вузах нашої області, і що кажуть про своє навчання самі студенти з інвалідністю та студенти з особливими освітніми потребами?
Марія НІКІТІНА, керівниця напрямку захисту прав осіб з інвалідністю ГО “Чернівецьке об’єднання “Захист”, у 2004 році вступила на факультет іноземних мов ЧНУ ім. Ю. Федьковича. Вона пересувається на інвалідному кріслі колісному. Каже, тоді відчула, що для навчання таких людей немає ніяких умов.
– Тоді ця тема не була такою актуальною, про це не говорили, – каже Марія. – Відповідно, ми не знали своїх прав, не знали, що можемо звертатися до суду. П’ять років свого навчання згадує із жахом.
По-перше, не так просто було отримати кімнату в гуртожитку. Але таки дали кімнату-ізолятор, де я жила сама. Але весь час мої товариші, мої одногрупники мене заносили і виносили з гуртожитку.
Так було і в корпусі у резиденції. Пари були не тільки на першому поверсі, тому мене знову ж таки носили.
Найсвітліший спогад з часів мого навчання – це саме мої однокурсники та сусіди з гуртожитку, які мені завжди допомагали. Здавалося б, людині на візку без проблем зайти у резиденцію. Так, але у головному корпусі двері вузькі, центральні двері треба було спеціально відчиняти. Про вбиральні – окрема тема. Я у них навіть проїхати не могла…
Так і в університетській бібліотеці, я замовляла книги, і мені їх виносили в коридор. А ставлення до нас – людей з інвалідністю – було неоднозначне. Я пам’ятаю, як підняла руку, бо готова була відповідати на заліку, а викладачка мені сказала: “Чого ти руку тягнеш стільки? Встаньте, коли відповідаєте”. І це було дуже образливо, бо я не пропустила жодної її лекції. Мої одногрупники тоді дуже мене підтримали. А зараз я б, звісно, активно добивалася своїх прав.
Марія НІКІТІНА каже, що, коли вона навчалася в університеті, студентам з обмеженими можливостями було нелегко. Зараз інклюзивна освіта має зробити навчання таких студентів безбар’єрним.
Що змінилося з тих пір у ЧНУ? В університеті планують створити інклюзивний центр і кажуть, що держава зобов’язує надати всі можливості для навчання людям з обмеженими можливостями, навіть якщо у вузі є тільки один такий студент.
Сергій БІЛАН, студент із порушенням слуху, навчається на 3 курсі факультету архітектури, будівництва та декоративно-прикладного мистецтва. У деканаті кажуть, що хлопець дуже старанний і хоче вчитися.
– З нового року у нас буде введена ставка сурдоперекладача, – каже Наталія КОБІТОВИЧ, начальник планово- фінансового відділу ЧНУ ім. Ю. Федьковича. – Спеціально для цього студента. Є така вимога щодо інклюзивної освіти: чи одна дитина, чи кілька – умови створюються з інклюзії однакові. Про хлопця дуже хороші відгуки. Ці кілька місяців він обходився самотужки. Інколи йому допомагала знайома сурдоперекладачка. А мама хлопця звернулася до нас аж тепер.
В університеті кажуть, наразі у них йде обговорення про створення інклюзивного центру. Там працюватиме зокрема і психолог.
– Останніми роками у нас не було студентів з обмеженими можливостями. – каже проректор ЧНУ ім. Ю. Федьковича Тамара МАРУСИК. – А якщо є конкретні випадки – ми тоді все обговорюємо і вирішуємо, як найкраще створити студенту рівні умови. Наскільки мені відомо, на заочному відділенні була студентка з інвалідністю, то для них заняття завжди ставили на першому поверсі. Також у нас є новий 8-й корпус, де є вхід із пандусом та працює ліфт.
У Чернівецькому політехнічному коледжі цього року випустили вісьмох випускників із порушенням слуху. Один із них – Петро МЕНДРИШОРА навіть став “Містером Європи” на Всесвітньому конкурсі у Південній Африці. Зараз у коледжі є лише один студент з інвалідністю, у нього порушення опорно-рухового апарату. Аби покращити умови навчання таких студентів, керівництво робить все самотужки і з допомогою спонсорів.
– Кілька років поспіль у нас навчалися студенти з порушенням слуху, – розповідає “МБ” Людмила ФЕСІК, директорка Чернівецького політехнічного коледжу. – У нас навіть була ставка перекладача жестової мови. Зараз у нас таких студентів немає, є хлопець, у якого порушення опорно-рухового апарату, але він пересувається сам. Однак йому потрібна окрема спеціальна парта, спеціальний стілець. Ми з допомогою меценатів коледжу придбали ці необхідні речі.
Вадим МОРАРУ навчається на 1 курсі коледжу. Кореспонденту “МБ” він розповів, що не відчуває особливого дискомфорту.
– Слава Богу, все комфортно, – додає він. – Хіба мої одногрупники інколи допомагають речі нести. Я вивчаю радіотехніку і телекомунікації.
– Якщо до вузу вступають студенти з обмеженими можливостями, то кожен навчальний заклад має забезпечити їм безбар’єрне навчання, – каже Оксана ГРИНЮК, фахівець департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА. – Наразі держава виділяє кошти на корекційно-розвиткові заняття – це оплата логопеду, закупівля необхідного обладнання для навчання, але на заняття. Однак йдеться тільки про такі заняття у дошкільних та шкільних начальних закладах, у закладах профтехосвіти. Знаю, що ведуться розмови про впровадження корекційних занять і у вузах.
У випадку порушення прав людей з інвалідністю, зокрема на здобуття освіти, ви можете звернутися до Громадської організації “Чернівецьке об’єднання “Захист” листом за адресою: м. Чернівці, а/с 1151. Тел. 0960165979 (Viber/WhatApp/Telegram), ел. пошта: cvzahyst@gmail.com, Іnstagram: zahystcv, Facebook: zahystcv.