Виноградівщина. Третя категорія, яка потребує нашої допомоги і є найбільш чисельною в районі, – це діти з порушенням опорно-рухового апарату (ДЦП та інші паралічі). Хочу сказати, що це найболючіша тема для кожної мами хворої дитини, адже 24 години вона має бути поряд. Саме нещодавня нарада при голові райдержадміністрації була мотивована тим, щоб для цих дітей організувати навчально-реабілітаційний центр. Це означає, що в одному приміщенні дитина могла б і навчатися, і в той же час отримувати реабілітацію. Адже її необхідно починати з трьох місяців і вести до кінця життя. На жаль, вартість реабілітації в Трускавці сягає 16 тисяч гривень, а за кордоном тисячі доларів або євро. Інша проблема, що серед цих діток є такі, котрі мають порушення розумового розвитку. Тому в освіті діють три програми – це програма для здорових дітей, із затримкою психічного розвитку та із порушеннями розумового розвитку. Але, якщо з ними займатися, то можна добитися хороших результатів. Два роки тому ми відкрили один клас для дітей з ДЦП. Спочатку було дуже важко з ними працювати. Наразі вони навчаються в першому класі будинку Святої Терези і цих діток не впізнати, бо це великий прогрес.
Наступна категорія, яку слід назвати, – це діти аутисти. На жаль, зараз спостерігається зростання їх кількості, а також дітей з ознаками аутизму. Часто батьки не афішують хворобу дитини, вона відвідує дитсадок. Але виникають проблеми, бо ці діти не можуть адаптуватися, вони замкнені, граються самі. Таких дітей без інклюзивної дошкільної освіти ми також не маємо права залишати. Але в міста на інклюзивні групи немає коштів, до того ж дитсадки й так переповнені. Інша група, яка потребує нашої допомоги – це діти дауни, яких менше, але адаптувати їх до колективу важче. Тому для них також був би вихід із положення відвідувати навчально-реабілітаційний центр.
Окрема категорія – діти з затримкою психічного розвитку. Для них були створені інтернатні заклади і спеціальна програма. Але нещодавно ми отримали лист Міносвіти, що з цього року вони прийом дітей вести не будуть. Тобто, всі вони мають бути в школах. Робота перед психологами буде дуже велика, але ми маємо досвідчених фахівців, які вміють працювати з такими дітьми. Ну і решта – це діти з порушеннями розумового розвитку або, як раніше називали, розумово відсталі. На жаль, зараз майже в кожній школі є такі діти. Вони діляться на 4 групи: легка розумова відсталість, помірна, важка і глибока. Освіта обов’язково має дбати і навчати дітей легкої та помірної форми. Інші отримують корекційні заняття у закладах, як Виноградівський дитбудинок-інтернат № 3 для хлопців, та в Мукачеві для дівчат. А з глибокою розумовою відсталістю перебувають у закладах Міністерства соціальної політики. Решта дітей є ті, які інтелектуально збережені, тобто, розумовий розвиток відповідає віку, але вони мають інвалідність. Обов’язково про цих дітей ми знаємо, пристосовуємося до їхніх потреб. Щороку приблизно 240-250 дітей-інвалідів навчається у школах району. Набагато більше дітей дошкільного віку, про яких важче дбати, бо керівники дитсадків не охоче йдуть назустріч. Не прислухалися й до нашого прохання на базі ДНЗ «Берізки» створити спеціальні групи для дітей з особливими потребами. Адже відомо, що чим краще дитинка підготовлена до навчання, тим легше з нею займатися. Тому обов’язково має бути інклюзивна дошкільна освіта. У нинішньому році в районі понад 60 дітей з інвалідністю (з них 16 міста) підуть у 1 клас, з яких 42 потребують корекції, тобто, діти з особливими освітніми потребами. Дуже важливо, аби до цього часу в нас відкрилися інклюзивні або спеціальні класи. Наразі вони навіть не мають змоги відвідувати ДНЗ, через що адаптувати їх до колективу буде надзвичайно складно. Ми дуже раді, що керівництво району йде нам назустріч, розуміючи важливість справи, і наразі ведеться пошук приміщення для навчально-реабілітаційного центру. Сподіваємося, найближчим часом питання буде вирішено і діти з особливими потребами будуть мати можливість навчатися та одночасно отримувати необхідну реабілітацію.
Підготувала Любов Токач