Нацрада реформ підтримала Нову українську школу та розвиток інклюзивної освіти

Чергове засідання Національної Ради Реформ було присвячене темі освіти, безпеки та благополуччя дітей. Міністр освіти і науки Лілія Гриневич поінформувала про основні засади концепції Нової української школи, Голова Благодійного Фонду Порошенка Марина Порошенко розповіла про впровадження інклюзивної освіти, а Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба доповів про необхідність реформи системи інституційного догляду і виховання дітей.

Відкриваючи засідання, Президент Петро Порошено наголосив на тому, що питання освіти – перший пріоритет для реформування держави. Україна успадкувала від радянського періоду розгалужену мережу загальноосвітніх закладів, яка потребує оновлення, аби відповідати сучасним нормам.

Учасники засідання зійшлися на тому, що в суспільстві накопичився значний попит на реформування саме середньої освіти. Окремої уваги потребує забезпечення рівного доступу до навчання усім, незалежно від соціального статусу, статі, стартових можливостей та індивідуальних особливостей.

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич зазначила: «Українська освіта, як 50 чи 70 років тому, досі орієнтована на накопичення знань. І це в той час, як цивілізований світ орієнтується на вміння застосовувати знання на практиці. Вміння швидко вчитися. Вміння співпрацювати в команді. Вміння вирішувати проблеми, а не чекати готових інструкцій. Ми живемо в 21-му столітті. Країна змінилася, суспільство змінилося, потреби економіки докорінно змінилися, а шкільні підходи і ставлення держави до школи залишилося глибоко в минулому столітті. Ми маємо шанс переламати цю негативну тенденцію».

Міністр наголосила на необхідності запуску реформи шляхом ухвалення ключового для реформи – Закону «Про освіту». «Левова частка нововведень, без яких неможливе створення і запровадження Нової української школи, залежать від прийняття базового закону “Про освіту”, що вже пройшов перше читання у Верховній раді. І сподіваємося, що ви рекомендуєте Верховній Раді України до кінця 6-ї сесії VIII скликання розглянути і ухвалити новий Закон «Про освіту».

На думку Президента, школа має навчитись враховувати індивідуальні особливості кожної дитини. Очевидно, що сьогодні це не так. Питання інклюзивної освіти потребує виділення в окрему реформу.

Дружина Президента Марина Порошенко зазначила: «Рівень свідомості нації та ступінь розвитку суспільства, в якому ми живемо, визначається рівнем підтримки, гуманізму і толерантності у ставленні до «не таких, як ти сам». Наразі від реформи інклюзивної освіти залежить доля понад 702 000 дітей України. І ми маємо розуміти, що «діти, які сьогодні складають 20% нашого населення, завтра стануть 100% нашого майбутнього». І про це важливо пам’ятати, здійснюючи реформу освіти, яка є фундаментом прогресивної нації».

Майже 87% (56 528) дітей з особливими потребами сьогодні ізольовані від повноцінного навчання у закладах – від дошкільних до вищих навчальних закладів.

Марина Порошенко представила програму «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації», яка покликана допомагати і розвивати дітей. Адже цивілізовані країни світу давно усвідомили: суспільство втрачає, якщо певна частина людської спільноти не залучена до активного і продуктивного життя. Саме тому вони стрімко розвивають інклюзивну освіту, яка дозволяє дітям самореалізуватися і в майбутньому отримати професію.

Пілотний проект впровадження інклюзивного середовища вже стартував у 19 школах Запорізької області. Успішні результати проекту спонукали у 2017 році залучити до ініціативи Дніпропетровську, Житомирську та Хмельницьку області.

«Альберт Ейнштейн, Франклін Рузвельт, Стів Джобс, Стівен Хокінг, Нік Вуйчіч – всі ці люди, незважаючи на свою «особливість», досягли надзвичайних успіхів. Українці теж мають свій перелік імен. Ми пишаємося нашими чемпіонами Паралімпійської збірної, першою чемпіонкою світу з карате серед жінок на візках у категорії ката – Уляною Пчьолкіною. А також художницею із Сум Дариною Безкостою», – підкреслила Марина Порошенко.

Україна отримала в спадщину радянську систему інтернатних закладів, яка часто нагадує фільми жахів. В межах реформи децентралізації та передачі повноважень і ресурсів на місцевий рівень є реальний шанс змінити систему інституційного нагляду за дітьми та зробити крок у бік скасування колективного виховання дітей, які позбавлені батьківської уваги.

Згідно зі статистикою, Україна має одну з найбільших у Європі кількість дітей, які знаходяться у різних інституційних закладах – 1,5% всього дитячого населення країни.

«106 000 дітей ізольовані і страждають в закритих інтернатах закладах, залишених Україні у спадок від радянської системи виховання. 90% дітей-сиріт інтернатів не готові до самостійного життя, не спроможні інтегруватися в громаду і потребують постійної допомоги держави», – повідомив Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба, – «Вітчизняний досвід та досвід багатьох країн Європи і країн пострадянського простору підтверджує факт, що тільки виховання дитини у сімейному оточенні має позитивний вплив на формування її особистості, почуття власної гідності, збереження здоров’я та гармонійний розвиток» – підсумував Микола Кулеба.

За результатами засідання Національної Ради Реформ було ухвалено низку рішень. Зокрема, підтримано концепцію Нової української школи, рекомендовано Парламенту прискорити розгляд у другому читанні Закону «Про освіту», а також про інклюзивну освіту. Президент наголосив, що фінансування інклюзивної освіти та дітей-сиріт має йти за принципом «гроші йдуть за дитиною».

Найближчим часом Урядом спільно з Уповноваженим Президента України з прав дитини будуть розроблені чіткі кроки щодо реформування системи інтернатів.

Офіційне інтернет-представництво Президента України