Доступний кожному. Як інклюзія стала для українського бізнесу необхідністю

З початком повномасштабного вторгнення інклюзія в Україні стала як ніколи актуальною. За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, загалом в країні налічується 3 млн людей з інвалідністю, 300 тис. з яких отримали інвалідність саме за останні півтора року війни, і ця цифра надалі тільки зростатиме. Йдеться як про військових, які втрачають здоров’я у боях з ворогом, так і про цивільних, які страждають через постійні обстріли росіянами, пише The Page.

Всі ці люди мають право на рівні можливості з іншими, на фізичну доступність потрібних їм сервісів, на повноцінну включеність у соціальне життя.

Україна почала «інклюзивний шлях» ще кілька років тому, адже зробити наші простори та заклади зручними для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення (а тут йдеться також і про літніх людей, батьків з маленькими дітьми) – не лише вимога часу, а й одна з умов вступу до ЄС. Інклюзивність є важливою складовою Нової української школи, а в нові державні будівельні норми нарешті внесли обов’язкову безбар’єрність будівель та споруд. Проте цього поки що недостатньо: доступними мають стати не тільки будівлі і не тільки нові.

Фахівці вже зараз говорять про ризики неповернення українців з міграції після війни саме через те, що в багатьох європейських країнах сервіси та робочі місця фізично зручніші та доступніші. Тож про інклюзивність потрібно думати не лише на державному рівні – про це має дбати і приватний бізнес, адже інакше він може втратити як цінних працівників, так і важливих клієнтів.

Інклюзивність має бути присутня в усіх аспектах життя людини – у робочих просторах, місцях проживання та навчання, спілкування, побуті та сфері обслуговування.

Це означає не лише встановлення пандусів чи тактильної плитки, а й загальну зміну підходів до роботи, адже інклюзія – не короткочасний тренд, а наша реальність.

Вона робить окремі бізнеси та суспільство загалом толерантнішими, більш емпатичними та, відповідно, привабливішими для будь-кого.

У 1992 році ООН запровадила міжнародний день людей з інвалідністю, що відзначається у всьому світі 3 грудня. Це не свято, а день-нагадування про проблеми цих людей, про важливість захисту їхніх прав та гідності, про обов’язок інших бути турботливими. Він також акцентує увагу на вигодах, які отримує суспільство від інтеграції людей з інвалідністю в різні аспекти життя.

До міжнародного дня людей з інвалідністю The Page запускає спецпроєкт «Інклюзія: реальність поза трендами», покликаний привернути додаткову увагу до цієї проблематики в Україні.

Проєкт розповідатиме про український та світовий досвід роботи компаній з людьми з інвалідністю, про кейси вітчизняних компаній, які вдало запроваджують інклюзивну корпоративну культуру як у комунікації зі своїми співробітниками, так і у своїх продуктах та послугах.

Держава нині намагається додатково стимулювати бізнес ставати більш інклюзивним. За працевлаштування людини з інвалідністю, за яку роботодавець сплачує ЄСВ, можна впродовж двох місяців отримувати компенсацію 6700 грн з держбюджету. Крім того, із серпня уряд компенсує до 100,5 тис. грн на облаштування робочих місць для людей з інвалідністю І та ІІ груп. Водночас немало підприємців не чекають на додаткову мотивацію від влади, а впроваджують інклюзивні підходи самостійно, розуміючи як власну соціальну відповідальність, так і переваги для бізнесу. Саме про них цей спецпроєкт.