INVAK.INFO – інформаційне агентство – портал людей з інвалідністю – Новини про події, акції і заходи у сфері інвалідного руху, інформація про інвалідні організації, останні конкурси, гранти, різні способи реабілітації інвалідів, база даних нормативних документів
Новини про події, акції та заходи у сфері інвалідного руху, інформація про інвалідні організації, останні конкурси, гранти, різні способи реабілітації людей з інвалідністю, база даних нормативних документів.
Працевлаштування людей з інвалідністю: європейські перспективи в Україні (ВІДЕО)
Працевлаштування людей з інвалідністю: європейські перспективи в Україні (ВІДЕО)
Київ. 1 травня, 10:00 у ПресцентріІА «Укрінформ»відбувся круглий стіл на тему: «Працевлаштування людей з інвалідністю: європейські перспективи в Україні».
Організатори: Медіацентр Україна — Укрінформ, Громадська спілка «Ліга Сильних», Мережа захисту національних інтересів «АНТС» та Social Rights UA.
В межах заходу проведено дві панельні дискусії:
1. Працевлаштування осіб з інвалідністю: досвід України і Європи.
2. Які зміни потрібні у сфері зайнятості: як цьому сприятиме законопроєкт 5344-д.
Учасники панельної дискусії 1: Уляна Пчолкіна – членкиня правління ГО «Група активної реабілітації», голова правління «Ліга сильних»; Оксана Жолнович – міністр соціальної політики України; Віталій Музиченко – генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю; Юлія Ресенчук – президентка Благодійної організації «Асоціація інклюзивної країни» (онлайн); Андрій Тимошенко – директор KPMG в Україні; Гайдн Хаммерслі – European Disability Forum (TBC) (онлайн).
Учасники панельної дискусії 2: Маріанна Онуфри – експертка проєкту «EUROSCOPE» ГО «АNTS»; Тетяна Бережна – заступниця міністра економіки України; Галина Третьякова – голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів; Сергій Ніжинський – радник віцепрем’єр-міністерки з європейської та євроатлантичної інтеграції; Олена Рим – консультантка Ради Європи (онлайн); Віталій Пчолкін – голова правління громадської організації «Група активної реабілітації»; Дар’я Сидоренко – виконавча директорка «Ліги Сильних».
Чому це цікаво?
Представники профільних міністерств, Верховної ради України, громадських організацій обговорили ключові проблеми теперішнього законодавства у сфері працевлаштування людей з інвалідністю, експерти поділилися європейським досвідом розв’язання проблеми, стандартами Ради Європи у цьому напрямі.
Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн-включення.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Найкращі показники працевлаштування осіб з інвалідністю зафіксовані у країнах ЄС, де немає квот – експерт
Найвищий рівень працевлаштування осіб з інвалідністю зафіксований у країнах Західної та Північної Європи, а з-поміж них найкращі показники демонструють держави, де відсутні відповідні квоти.
Про це заявив представник European Disability Forum Гайдн Хаммерслі під час засідання круглого стола «Працевлаштування людей з інвалідністю: європейські перспективи в Україні» в Медіацентрі Україна-Укрінформ.
Хаммерслі поінформував, що у 27 країнах ЄС особи працездатного віку становлять 51% від загальної кількості людей з інвалідністю.
“Найвищий рівень працевлаштування таких людей спостерігається у країнах Скандинавії – Швеції, Фінляндії, Данії, а також Португалії, Нідерландах і Франції. Загалом у Західній та Північній Європі ми бачимо більший рівень працевлаштування осіб з інвалідністю, однак він усе одно нижчий за рівень працевлаштування людей без інвалідності», – сказав представник European Disability Forum.
Він додав, що у більшості країн ЄС існують квоти на працевлаштування цієї категорії осіб, але вони застосовуються у різний спосіб: у деяких державах, наприклад у Франції, встановлені високі пороги квот, у певних країнах вони існують лише для державного сектора, а в деяких взагалі відсутні.
«У тих країнах, де ми бачимо найвищий рівень працевлаштування людей з інвалідністю, таких як Швеція, Данія, Фінляндія, Нідерланди, не існує системи квот, вони користуються іншими підходами», – зазначив експерт.
За його словами, у деяких країнах, де встановлені квоти, для роботодавців передбачено можливість фінансової компенсації за невиконання таких норм. Майже половина країн ЄС надають знижку в оподаткуванні за працевлаштування людей з інвалідністю.
Спільним для країн ЄС є надання субсидій для створення відповідних умов праці або особливих технологій для людей з інвалідністю, зазначив Хаммерслі.
Як повідомлялося, лише 16% людей з інвалідністю офіційно працевлаштовано в Україні, тоді як у Європі цей показник перевищує 55%.
В уряді готують нові програми компенсації роботодавцям за працевлаштування осіб з інвалідністю
В уряді мають намір збільшити розмір компенсації роботодавцям за працевлаштування осіб з інвалідністю та запровадити компенсацію за облаштування для них робочого місця.
Про це під час круглого столу «Працевлаштування людей з інвалідністю: європейські перспективи в Україні» в медіацентрі «Україна – Укрінформ» повідомила заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна.
«Існуюча програма зі стимулювання роботодавців, яка передбачає компенсацію за працевлаштування особи з інвалідністю у розмірі 50% витрат на оплату праці, але не більше 6 700 грн, майже не використовується роботодавцями. Оскільки розрахована на осіб, які офіційно зареєстровані в центрах зайнятості. А таких людей серед всіх безробітних дуже мало: в тому році їх частка складала лише 5,7%. Тому Мінекономіки підготувало проєкт постанови, якою пропонується розширити коло програм для роботодавців для інтеграції в ринок праці не тільки офіційних безробітних з числа осіб з інвалідністю», – сказала заступник міністра.
Зокрема, напрацьований порядок компенсації за облаштування робочого місця для осіб з І та ІІ групою інвалідності.
«Це будуть доволі високі розміри компенсації. Так, за облаштоване робоче місце для людей з інвалідністю першої групи пропонується повертати до 15 розмірів мінімальних заробітних плат, а це трохи більше 100 тис. грн. Щодо другої групи, йдеться про розмір компенсації у 10 розмірів мінімальної заробітної плати», – наголосила Бережна.
Планується запустити також програму, аналогічну існуючій, із компенсації фактичних витрат на заробітну плату, податки та ЄСВ, але вже у розмірі 15 тис. грн. Поширюватися ця програма буде на роботодавців, які працевлаштовуватимуть всіх осіб із інвалідністю, а не лише тих, що мають статус безробітного.
«Мова йде про компенсацію суми у розмірі до 15 тис. грн протягом шести місяців, яка включає витрати на заробітну плату, податки і ЄСВ. Нова програма буде стосуватися всіх осіб з інвалідністю, а не лише тих, що зареєстровані у службі зайнятості», – підкреслила заступник міністра.
Як повідомлялося, в Україні офіційно працевлаштовані тільки 16% людей з інвалідністю, тому уряд зацікавлений у створенні ефективних можливостей для таких людей долучатися до активного соціально-економічного життя.
Голова Комітету ВР з питань соцполітики розраховує, що законопроєкт про забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю буде ухвалено цьогоріч
Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова розраховує, що законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю» (№5344-д) буде ухвалено в 2023 році.
Про це вона сказала під час круглого столу на тему: Працевлаштування людей з інвалідністю: європейські перспективи в Україні» в Медіацентрі «Україна – Укрінформ».
За словами народної депутатки, відповідний законопроєкт надає можливості реалізовуватися в роботі всім людям, які втратили «якийсь функціонал», так, як цього вони хочуть.
Третякова зауважила, що документом пропонується поширити норму про квоту на працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової кількості штатних працівників (якщо кількість працівників перевищує 25 осіб) на приватний публічний сектор.
«Це означає, що публічний сектор також буде виконувати цю квоту. Якщо він не буде цього робити, то його будуть штрафувати», – додала вона.
Голова Комітету ВР з питань соцполітики та захисту прав ветеранів уточнила, що такі фінансові штрафи спрямовуватимуться до Фонду людей з інвалідністю – на розбудову «розумних робочих місць», які підлаштовані під певну інвалідність та будуть створені в державному і приватному секторах.
«Інвалідність різнобарвна, тому стандарти створення таких робочих місць — це те, над чим мають попрацювати наші центральні органи виконавчої влади, Міністерство економіки, Міністерство соціальної політики. Такі робочі місця мають бути створені, але вони створитися не зможуть, доки такий законопроєкт не буде ухвалений», – додала Третьякова.
У цьому контексті депутатка підкреслила, що наразі держава надає допоміжні засоби реалізації права на працю для осіб з інвалідністю за рахунок бюджетних коштів, зокрема Міністерства соціальної політики, Національної служби здоров’я, але цільового спрямування грошей виключно на створення робочих місць немає, що створює додаткові бар’єри в трудовому просторі.
«Для того, щоб була безбар’єрність, нам потрібно розвинувати три великих простори. Трудовий простір, громадський простір, де людина з інвалідністю має безбар’єрно пересуватися, і люди навколо мають розуміти, що ми всі різні. І така підтримка один від одного, яка дуже властива українцям, вона мусить перейти і до людей з інвалідністю», – висловила думку голова профільного парламентського комітету.
Водночас народна депутатка наголосила, що законопроєкт повністю імплементує Конвенцію ООН щодо людей з інвалідністю, а також вибудовує правило, яким чином держава має спілкуватися з громадськими організаціями, що представляють людей з інвалідністю.
«Законопроект відповідає повністю конвенціям Міжнародної організації праці, конвенціям ООН, директивам ЄС. Він повністю європейський. Модель, яка там закладається, дуже схожа на польську модель», – зауважила Третьякова.
На її переконання, ухвалення та імплементація законодавчої ініціативи – це надзвичайно важливий наступний крок.
«Тому відкритий шлях народним депутатам, відкритий шлях до ухвалення цього законопроєкту, щоб він був впроваджений. Хотілося б, щоб цьогоріч ми його ухвалили», – резюмувала голова комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Як повідомлялося, 22 березня 2023 року Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував Верховній Раді України розглянути у повторному першому читанні доопрацьований євроінтеграційний проєкт закону №5344-д “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю”.
В Україні працевлаштовано 17% людей з інвалідністю – експерт
В Україні на сьогодні працевлаштовано 17% людей з інвалідністю.
Про це повідомила виконавчий директор громадської спілки «Ліга сильних» Дар’я Сидоренко під час круглого столу в Медіацентрі Україна – Укрінформ.
«Зараз у нас працевлаштовано 17% людей з інвалідністю… Наша мета – через 5 років мати 50% працевлаштованих людей з інвалідністю», – сказала вона, зауваживши, що це середній показник по європейських країнах.
Сидоренко також наголосила на необхідності стимулювати людей з інвалідністю бути працевлаштованими, а роботодавців та державну систему – працевлаштовувати таких громадян.
Експерт акцентувала на тому, що це має бути комплексна робота на різних рівнях, не лише законодавчому.
Вона виділила декілька загальних кроків для реалізації працевлаштування осіб з інвалідністю.
«Перше – це зміна законів. Друге – це зміна урядових нормативно-правових актів, наприклад порядок виділення коштів на компенсацію робочих місць. Третє – це робота з центрами зайнятості для того, щоб працівники розуміли і знали, як комунікувати з людьми з інвалідністю», – підкреслила експерт.
Важливою складовою змін, на її думку, є затвердження місцевих і державних програм, які би сприяли перекваліфікації, перенавчанню людей з інвалідністю, а також програм, які стимулюватимуть роботодавців працевлаштовувати людей з інвалідністю, що могло б вирівняти їх конкурентну спроможність.
Окрім того, потрібно працювати з міжнародними інституціями, запитувати міжнародну технічну допомогу для фінансування відповідної реформи.
«Мені здається, що в цьому контексті варто працювати з поширенням інформаційних та комунікаційних кампаній, які би переконували, що люди з інвалідністю можуть працювати, що роботодавці можуть працювати з людьми з інвалідністю, що люди з інвалідністю можуть започатковувати свій бізнес і показувати абсолютно інші нові стандарти», – зазначила Сидоренко.
Як повідомлялося, кількість осіб з інвалідністю в Україні сягає майже 2,7 мільйона.
Залишити відповідь