Фото з архіву “Дня”
Відповідний закон проголосували у Верховній Раді, але чи вистачить на всіх бюджетних грошей?
Минулого тижня депутати підтримали законопроект «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»». Він передбачає забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації постраждалих учасників АТО. Фактично ці нововведення розширюють перелік осіб, котрі можуть за державні кошти лікуватися та проходити курси реабілітації. В першу чергу це стосується учасників АТО, які постраждали під час її проведення, приміром, втратили зір, мають ампутовані руки чи ноги і стали інвалідами. Необхідне лікування потрібне їм уже зараз. Однак без офіційного статусу інваліда вони не можуть претендувати на таку допомогу за державний рахунок. Тож прийнятий закон спрощує процедуру отримання такої допомоги — вставити протез за державні кошти чи отримати візок потерпілі учасники АТО можуть без відповідного статусу інваліда.
«Статус інвалідності — це процедура і бюрократична, і необхідна, яка триває два-три місяці, адже це й комісія у різних лікарів, й опрацювання питань, пов’язаних з інвалідністю. Але ці хлопці та їхні родини перебувають у тяжкому психологічному стані. І ці люди повинні піднятися, відновитися психологічно і йти оформляти документи, бо така державна допомога справді потрібна. Але реально це дуже непросто зробити. Тому виникла ідея у порядку винятку, враховуючи, що йде війна, що ці люди захищають державу, зробити спрощений варіант надання воякам такої допомоги», — коментує автор законопроекту, голова Національної асамблеї інвалідів України Валерій Сушкевич.
Офіційно дія закону поширюється на військовослужбовців ЗСУ, Нацгвардії, працівників МВС, Управління державної охорони та інших військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і були учасниками АТО. Експерт пояснює, що для їхнього соціального захисту та реабілітації лікарі мають написати лише відповідний висновок. Також закон дозволить чоловікам, які хочуть продовжити службу в армії, повернутися на службу навіть із протезами. Бо офіційно статусу інвалідності на руках у них не буде. Але ті, хто побажає його отримати, матимуть таке право.
Скільки ж зараз таких героїв, що потребують додаткового захисту від держави, Валерій Сушкевич точної цифри не назвав, лише додав, що ці дані «сумно динамічні».
Проблема в тому, чи вистачить у держави коштів на підтримку своїх захисників? Якщо інваліди з офіційним статусом роками чекають від влади нового візка чи іншої допомоги, що тоді говорити про військових? Уже зараз кошти на їхнє лікування збирають небайдужі волонтери, і українці не знають, кого в першу чергу підтримувати, бо таких не одиниці і, на жаль, не десятки. За словами Валерія Сушкевича, цього року державні програми для підтримки інвалідів скорочення не зачепили, але навіть на цьому рівні вони не забезпечують усіх потреб інвалідів України. Крім того, під дію цього закону підпадають і цивільні громадяни, які постраждали під час АТО і теж можуть отримати статус інваліда. Сушкевич зазначає, що фінансування розподіляти буде непросто, але й не передбачити для такої категорії громадян державної підтримки теж не можна.
Інна Лиховид