Боротьба з болем, або Як військові лікарі полегшують страждання поранених з ампутаціями (ФОТО, ВІДЕО)

Біль — нестерпний, безперервний, всепоглинущий, такий, що цілодобово переслідує наших поранених захисників. Такий, що зовсім не дає спати, настільки сильний, що заважає жити.

— Я тиждень практично не сплю, можу відключитись на годинку, коли вколють знеболювальне, і все. Після ампутації одразу так не було. А тижні два тому з’явився нестерпний біль у куксі, — Анатолій ледь стримує сльози. Безсонні ночі спричинили нескінчений відчай в його очах.

З хлопцем знайомимось в реабілітаційному центрі. В очі одразу впадає, що спілкування йому дається вкрай важко. Через біль.

Анатолій — розвідник однієї з окремих механізованих бригад. Поранення дістав на початку серпня на Запорізькому напрямку: наступив на міну. Перед цим виконував бойові завдання під Бахмутом. У Збройні Сили прийшов за мобілізацією, в Україну повернувся із заробітків в Польщі перед широкомасштабним вторгненням. Сьогодні проходить лікування та чекає на момент, коли зможе стати на протез.

Інший поранений — Євген. Він — сапер у військовому житті, у цивільному був кухарем в одному із ресторанів. В армію прийшов добровільно на початку великої війни, спочатку охороняв об’єкти критичної інфраструктури на рідній Одещині. З весни цього року виконував завдання в районі Кліщіївки під Бахмутом. Поранення дістав наприкінці серпня — наступив на ПМку.

— Там було все заміновано. Мені не пощастило, я йшов першим, зробив неправильний крок, — розповідає захисник. — Було дуже боляче. Ногу розірвало нижче коліна, я впав. Побратими підхопили і винесли на собі. Переніс 4 операції, ампутацію. Зараз маю дуже страшні фантоми. Ось до того, як почав із вами говорити, мені страшенно викручувало мізинець на нозі, а його ж немає… А ще я майже не сплю.

Нині єдина надія цих воїнів на життя без болю — лікарі, які роблять все можливе, аби полегшити їхні страждання. Сьогодні, відповідно до рекомендацій Командування Медичних Сил ЗСУ, із пораненими з ампутаціями працює мультидисциплінарна команда — анестезіологи, терапевти, психіатри та психотерапевти, лікарі фізичної та реабілітаційної медицини.

— Пацієнти, які перенесли ампутацію, дуже часто страждають на фантом — мають відчуття кінцівки з болем або без нього. Відсутня нога чи рука може терпнути, німіти, холонути тощо, у ній може з’являтись різні види болю: гострий, що пульсує, та інший, — розказує полковник м/с Андрій Корсун, начальник клініки анестезіології, реанімації, інтенсивної терапії та детоксикації. — Для зняття болю призначаються препарати, що впливають на центральну нервову систему — антидепресанти, протизапальні, протисудомні та інші. Водночас багато пацієнтів відчувають і реальний фізичний біль, пов’язаний із післяопераційним або післятравматичним пошкодженням нерва в куксі.

Відповідно до міжнародних протоколів, кожному пораненому підбирається індивідуальне лікування залежно від маси тіла, інтенсивності болю, порушення сну тощо. Проте, на превеликий жаль, таблеток від фантомного болю немає і звичне лікування не завжди дає бажані результати — у деяких випадках ліки приносять лише короткотривале полегшення стану поранених.

Окрім того, поранені з ампутаціями часто страждають на посттравматичний стресовий розлад. Психічний стан, в якому вони перебувають, можна віднести до категорії гострого горя. У таких випадках потрібен час для того, щоб поранений психологічно та фізично міг звикнути до нового, зміненого, образу тіла та відмінностей у функціях. Нав’язливими стають і думки поранених про те, що вони могли б зробити по-інакшому в момент, коли дістали поранення, і чому вони цього не зробили.

Сучасні методики лікування фантомного болю — регіонарна анестезія, дзеркальна терапія та VR-тренажери

— У певний момент ми зрозуміли, що проблема надсильного гострого та хронічного болю у поранених із ампутаціями стрімко набирає обертів. Почали шукати шляхи її розв’язання, звернулись до власного досвіду, до наукової літератури, — до розмови долучається підполковник м/с Вадим Бабій, начальник відділення інтенсивної терапії для аеромедичної евакуації. — До сьогодні чіткого пояснення джерел виникнення фантомного болю немає, хоча всі сходяться на тому, що це складний патофізіологічний механізм, і основний його компонент — не є органічним. Тобто, не можна сказати, що біль виникає лише через певні проблеми з нервом. Якщо простими словами, то в людей з ампутаціями в корі головного мозку створюється домінантне збудження, яке забезпечує страждання, навіть якщо фізичного болю немає. До цього додаються негативні емоції. Тому насправді ця проблема — комплексна. Таких пацієнтів має підтримувати висококваліфікований персонал за допомогою сучасних технологічних методів.

Тож військові анестезіологи, аби зняти біль, зокрема і фантомний, вирішили додати до основного комплексного лікування регіонарну анестезію. Механізм її дії полягає в блокуванні нерва місцевим анестетиком. Суть цієї маніпуляції уявити може кожен: приблизно так само відчуває себе пацієнт в кабінеті стоматолога, коли йому колють знеболювальне у внутрішню сторону щоки, і та затерпає. Приблизно таким самим чином можна діяти і на кінцівки, живіт, інші частини тіла.

— За допомогою УЗІ ми можемо точно знайти нерв і завдяки медпрепарату «вимкнути» певну, болючу, зону в людини. Навіть при відсутності кінцівки та за наявності фантома хворий може описати, що саме і де його болить. А ми, відповідно, визначаємо, який нерв залучений до інервації ділянки, і відповідно його блокуємо. Таким чином у пораненого з’являється час поспати та відпочити від болю, — говорить Вадим Бабій.

Але це ще не все. Як зазначають лікарі, у проміжок часу без болю, а він може становити до 2 діб, поранений отримує можливість спокійно робити фізичні вправи, рухи, дії. Це допомагає позбутися сформованого «вогнища болю» в мозку і сформувати нові нейронні зв’язки.

— Ми вивчили дані використання різних методик, які допомагають створити в мозку домінанту, що посилатиме сигнали: болю немає. Найефективнішими з них є дзеркальна терапія та VR-тренажери. Дзеркальна терапія на сьогодні є найбільш доведеною. Це нейропсихологічний метод рухової реабілітації, при якому тренування проводиться здоровою кінцівкою, водночас дивиться на неї в дзеркало. Це приводить до ілюзії, що рухається пошкоджена кінцівка.

Реабілітація поранених після ампутації за допомогою VR-симуляторів є ще не достатньо вивченим методом. Водночас застосування VR-тренажерів допомагає пацієнтам візуально зануритися у певний створений 3D-світ, в якому вони фізично намагаються балансувати та розробляти пошкоджені кінцівки. Також ця методика завдяки ігровому процесу суттєво знижуватиме фантомні болі, які виникають через втрачену кінцівку.

— Зараз під керівництвом Командування Медичних Сил ЗСУ ми активно впроваджуємо ці методики в програму реабілітації поранених із ампутаціями кінцівок. Уже сьогодні, навіть на початковому етапі додавання регіонарної анестезії до загального лікування, маємо гарні результати. Хлопці мають можливість виспатись, повернутись до нормального життя, відчути себе функціональними. І саме слова вдячності наших воїнів є найкращим стимулом для подальшої роботи всіх лікарів, — підсумовує Андрій Корсун.

…Зустрічаємось із розвідником Анатолієм за дві доби після проведення першої процедури з регіонарної анестезії. Він вже набагато спокійніший, налаштований позитивно. Розповідає, що зміг поспати після знеболення майже 12 годин. Воїн вже подав заявку на виготовлення протеза до одного із українських підприємств. Впевнений, що скоро встане на ноги і з впевненістю дивитиметься в майбутнє.

Владислав Дем’яненко, Оксана Уретій

Фото та відео авторів

АрміяInform