До війни ремонтував залізничні вагони. Історія солдата Євгенія Твердого з Кіровоградщини, який лікується у Франківську (ВІДЕО)

Фото: Суспільне Івано-Франківськ

У цивільному житті Євгеній Твердий ремонтував залізничні вагони. Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну — подавав на фронті боєприпаси побратиму-гранатометнику. Чоловік родом — зі Знам’янки Кіровоградської області. Після поранення на Бахмутському напрямку та ампутації ступні проходить лікування і реабілітацію в Івано-Франківську.

Історію воїна читайте у матеріалі Суспільного.

Євгеній Твердий долучився до лав Збройних сил України 4 березня 2022 року. Він — солдат 22 батальйону 92 окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка, помічник гранатометника.

“Багато ешелонів з військовими йшли на Донбас. Я з вікна побачив і розумів, що відбувається”, — пригадує події 24 лютого 2022 року Євгеній Твердий.

Боєць служив у Харківській, Луганській та Донецькій областях. Чоловік пригадує свій перший вихід на позиції.

Євгеній Твердий з Кіровоградщини мобілізувався в ЗСУ у березні 2022 року. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

“Перший обстріл. Зі мною були досвідчені воїни. Коли йшли, пам’ятаю, нас почали обстрілювати. Іду, дивлюся — десь попереду, метрів за 50 від нас, щось таке падає. Всі почали ховатися, а ми далі йдемо. Перший бій — навіть дорога до своїх позицій була стресова, оскільки відчуваєш той запах… Багато чого неприємного. Немає там ніякої романтики, бо є знайомі, хто думав, що війна — це романтика”, — каже військовослужбовець.

Про те, що Євген Твердий воює, родичі дізналися за чотири місяці.

“Ніхто не знав. Якщо я пішов воювати 4 березня 2022, то в середині літа 2022 вони тільки дізналися, що я — на фронті”, — каже солдат.

Під час боїв на Бахмутському напрямку чоловік отримав мінно-вибухове поранення. 10 серпня 2023 Євгеній виконував завдання — прокладав шляхи для виходу бойових груп. Тоді, каже, й натрапив на міну.

“Коли поверталися, якраз ніч настала, кац**ський дрон “змалював”, і по нас почали працювати міномети. В нічний час, коли неподалік вибухи, вони сліплять. І я забіг на територію, яка була дистанційно замінована і постійно обстрілюється. Не побачив, що я вискочив з безпечної зони й потрапив на міну. Побратими витягнули, то і нормально. Живий та й здоровий”, — говорить військовослужбовець.

Після поранення Євгеній пройшов кілька стабілізаційних пунктів, перебував у важкому стані. Йому ампутували праву ступню. Прийшов до тями солдат у Дніпрі. Перший номер телефону, який зміг пригадати, — колишньої дружини. Їй і повідомив, що живий. 15 серпня військовослужбовця перевезли до Івано-Франківська. В обласній лікарні він проходить лікування та реабілітацію.

Про своє поранення Євген Твердий розповідає з гумором: “Одну уламками побило — латаємо. А друга, ну що, втекла — та й втекла. То таке діло, на протез стрибну і буду ганяти. Куди дінусь. Життя продовжується”.

Руслана Полівчак, Наталія Весоловська