Історія пацієнтів Superhumans Center: Валентин Водолазський потрапив під обстріл під час евакуації

Валентин Водолазський мріє на своїх ногах повернутися до власного господарства та продовжувати вирощувати врожай з родиною.

Історія пацієнта Superhumans Center та його шлях до мрії почалися 21 березня 2022 року, коли Валентин отримав поранення під час евакуації. Він разом з 80-річною матір’ю та братом жили в містечку Попасна, що на Луганщині. Вирощували городину, виноград, малину та планували розширювати господарство.

«Війна у нас з 2014 року, обстріли регулярні, тому виїзд ми не форсували. Я думав спочатку виїду сам у Бахмут, облаштуюся, потім заберу рідних. Однак, коли почалися масовані обстріли міста, вирішили, що будемо виїжджати разом. Місце збору знаходилося фактично на відкритій місцевості і я пішов першим», – згадує чоловік.

У той момент сховатися не було куди. В якийсь момент Валентин відчув шок, зрозумів, що ліва нога не рухається. Брат перев’язав його рану підручними матеріалами. Прибув автобус, туди набилося людей до повного.

«Мене просто поклали на підлогу в ногах, більше не було куди», – ділиться спогадами Валентин.

Валентин втратив ліву ногу, його з родиною відправили до модульного містечка для внутрішньо переміщених осіб у Львові. Чоловік подавався на різні програми протезування й у Superhumans Center обрали його для проходження лікування у Німеччині.

«Фахівці тут дуже скрупульозні, заміри до міліметра. Уже можу проходити 1 кілометр щодня. Дякую щиро за все, що ви робите», – каже Валентин.

Зараз він проходить реабілітацію, чекає деокупації свого рідного міста та Перемоги України!

Голос Сокальщини