Відновлення бійця 3-ї штурмової Вадима Бартащука в реабілітаційному Центрі Unbroken (Незламні) фахівці вже назвали фантастичним, інформують Факти ICTV. Здоров’я.
Менш ніж за три тижні 27-річний воїн, що втратив ногу під Авдіївкою, навчився керувати штучною кінцівкою, наче власною.
Протез опановував із завзяттям
Щойно Вадим отримав свій перший тимчасовий протез, який для нього виготовили прямо в Центрі, одразу взявся його опановувати. Та з таким завзяттям і запалом, що здивував навіть свого фізичного терапевта.
– Уже на третій тиждень хлопець повністю опанував штучну кінцівку. Він пересувається без милиць, ходить сходами. Це неймовірно, – каже фізичний терапевт Андрій Новосад.
До великої війни 27-річний Вадим Бартащук із села Соколова, що на Вінниччині, працював будівельником.
На другий день повномасштабного вторгнення молодий чоловік добровільно доєднався до лав 3-ї окремої штурмової бригади і воював у її складі майже два роки. Брав участь у боях на Херсонщині та Донеччині, зокрема – за Авдіївку. Там був в прямому сенсі – до останнього.
Турнікет пробув на нозі 11 годин
Поранення отримав за день до повного виведення українських захисників із міста. Це було 16 лютого 2024 року.
– Ми виходили з Авдіївки та не помітили ворога, який зачаївся буквально в 20 метрах від нас. Почався бій, – згадує боєць.
Куля влучила Вадиму в праву ногу. Сам наклав турнікет. Але пораненого довго не могли евакуювати через щільний обстріл.
Турнікет на нозі пробув аж 11 годин. Тож медикам у найближчому стабпункті в Покровську довелося ампутувати хлопцю ногу – заради порятунку його життя.
Потому була низка лікарень і зрештою – Центр Unbroken у Львові, куди Вадим приїхав вже на протезування та реабілітацію.
Хоче бути корисним побратимам і на протезі
– Я мав шалену мрію стати на дві ноги, ходити вільно містом та почувати себе повноцінною людиною, – каже захисник.
І ця мрія, завдяки наполегливості самого воїна і майстерності медиків, вже стала реальністю – Вадим знову може ходити на двох ногах.
Ще одне бажання, сподівається Вадим Бартащук, теж незабаром здійсниться. Понад усе боєць хоче повернутися до своїх – у лави 3-ї штурмової бригади.
Певен, що зможе бути корисним побратимам і на протезі.
Валентина Андрейко
Джерело і фото: Перше медичне об’єднання Львова