У Києві в Центрі складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки, що діє на базі Діагностично-лікувального центру «Мірум», відбулась пресконференція, присвячена протезуванню українських військових, що втратили кінцівки.
Відомий у світі хірург-ортопед, засновник методу двоетапного остеоінтегративного протезування кінцівок, шведський професор Рікард Бранемарк приїхав до української столиці вдруге, щоб допомогти нашим медикам опанувати цю методику протезування та особисто прооперував декількох українських військових. Захід відкрив Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
«Дякую, що підтримуєте Україну! Що допомагаєте нашим воїнам, які, на жаль, втрачають здоров’я, захищаючи незалежність та демократичні цінності на сході Європи», — звернувся Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко до шведського хірурга Рікарда Бранемарка.
Остеоінтегративне протезування кінцівок — це інноваційний метод, що включає встановлення внутрішньокісткового імплантату, до якого буде кріпитися протез
Віктор Ляшко
«Ми раді, що завдяки високотехнологічному оснащенню операційних клініки „Мірум“ хірурги „Центру складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки“ мали змогу провести вперше в Україні вживлення (остеоінтеграцію) імпланту в кістку плеча (дуже короткої кукси)», — зазначив медичний директор Діагностично-лікувального центру «Мірум» Андрій Масик.
Рікард Бранемарк
«Ми проведемо в Києві шість оперативних втручань за методом двоетапної остеоінтеграції, — розповів хірург Рікард Бранемарк. — Три остеоінтеграції плеча (первинний етап) та три остеоінтеграції стегна — другий етап (перший був виконаний у травні 2023 року в Києві). В остеоінтеграції є кілька переваг, і найбільша полягає в тому, що цей вид протезування дозволяє повернути пацієнтові чутливість. Завдяки тому, що імплантат вживлюється безпосередньо в кістку, людина може впевнено пересуватися, відчувати та розрізняти поверхні. Лише остеоінтеграція дозволяє бійцям, які втратили нижні кінцівки, продовжувати повноцінне життя. Використання ж звичайних протезів призводить до травмування м’яких тканин, спричиняє значний больовий синдром».
Безпосередньо в операційній Рікард Бранемарк працював разом з відомим українським ортопедом-травматологом Олександром Галузинським.
«Кожен візит професора до України — важлива подія для вітчизняної медицини, — підкреслив медичний директор Центру складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки, хірург, ортопед-травматолог Олександр Галузинський. — Особливо під час війни, коли гостро стоїть питання протезування бійців з ампутацією нижніх та верхніх кінцівок. Нам потрібен досвід Бранемарка і, на щастя, він охоче ділиться своїми знаннями. Щоб познайомити з цією методикою протезування якомога можна більше хірургів-ортопедів з усієї України, під час візиту професора Бранемарка до Києва, ми проведемо семінар на тему ампутацій, протезування та остеоінтеграції. До семінару також приєднаються провідні спеціалісти Європи та США».
Директор Центру складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки та керівник благодійного фонду «Центр спасіння життя» В’ячеслав Запорожець додав, що до них звертаються десятки військових, котрі були поранені на фронті з проханням допомогти, тому він вдячний кожному, хто підтримує діяльність фонду та робить донати.
Журналісти АрміяInform також завітали до палати наших захисників, яким проводитимуть хірургічні втручання. У них складні ампутації верхньої кінцівки. Найбільш поширений метод протезування, а саме із «гніздом», не підходить у цьому випадку. Адже кукса занадто коротка для зручного носіння протеза. Тож хлопці з нетерпінням чекають інноваційної операції.
Захисник Андрій розповідає, що дістав поранення у липні цього року. При штурмі одного із населених пунктів Донеччини він втратив руку. Його шлях сюди був досить складний, адже чоловік переніс численні операції. З усмішкою каже, що чекає на свою нову «руку кіборга», адже планів після перемоги дуже багато.
Андрій
Щодо самої операції, то лікарі Андрію наростять кістку. У неї імплантують спеціальний штифт, на який буде кріпитися протез.
За його словами, до однієї лівої руки він вже звик — в побуті справляється. Проте, дві руки, звичайно, краще, ніж одна.
— Хвилювання перед операцією звичайно є, але настрій бойовий. Я обожнюю рибалку і в майбутньому обов’язково спробую зловити рибу із залізною рукою, — додав захисник.
Крім того, чоловік, звісно ж, хоче повернутися до рідних та надалі усіма силами підтримувати своїх побратимів.
Валентина Вілюра
Фото Тетяни Головатюк, відео Віктора Дехтяра