На Рівненщині триває будівництво нового корпусу лікувально-реабілітаційного центру. Тут надаватимуть допомогу пацієнтам з важкими черепно-мозковими та спінальними травмами, інформують Факти ICTV. Здоров’я.
Заклад, на базі якого зводять новий корпус, нині серед ключових в Україні, де виходжують захисників з такими тяжкими травмами. Тут є все необхідне сучасне обладнання, а от місця стало замало. Бо кількість пацієнтів зростає.
Крили артою і мінометами
– Я звикаю до себе, звикаю до того, що зі мною трапилося, але жодної миті не пошкодував, що пішов захищати свою країну, – каже Ярослав, один з пацієнтів медзакладу.
Ярослав із Сумщини, зараз йому 23 роки. Захищати Україну на початку вторгнення пішов добровольцем. У складі 36-ї бригади морської піхоти виконував завдання в зоні бойових дій на Запоріжжі. Під час одного з таких бойових виходів і отримав тяжке поранення.
– Ми їхали на штурм, а в одній з посадок засіла ворожа група. Ми намагалися їх вибити, а нас вони рясно крили мінометами, артилерією. Один зі снарядів прилетів просто біля мене. Уламок влучив мені у хребет. І все. Я зовсім не міг рухатися. Нічого не відчував, – розповідає боєць.
Ярослав викликав евакуаційну бригаду. Хлопця діставали під щільними обстрілами, але таки вдалося врятувати йому життя.
Відтоді за його здоров’я та можливість знову ходити борються медики. Нині він пацієнт Рівненського обласного шпиталю для ветеранів війни, тут проходить курс реабілітації. Поруч з ним дружина.
Ярослав з дружиною
– Чи стане він на ноги, насправді, залежить саме від Ярослава. А медики свою справу зроблять. Тут головне дуже цього хотіти та бути сильним. І виконувати усі вправи, аби розробити ноги. Кріслом колісним він швидко навчився користуватися, тому вірю, що у нього все вийде. А я підтримаю, – каже дружина Тетяна.
Не давали шансів на життя
Серед пацієнтів реабілітаційного центру і Микола з Рівненщини. До війни 23-річний хлопець працював у супермаркеті, та коли почалося вторгнення – пішов боронити Україну.
Воював поблизу Роботиного Запорізької області. Каже, там була чи не найгарячіша точка на лінії фронту. І саме там отримав поранення.
– Там було пекло, справжнє пекло. Наші позиції накрили Градами. Мені осколок прилетів у каску, продавило череп і проламало. Лікарі спочатку зовсім не давали шансів на виживання. Але ось я живий, я тут, працюю над собою, займаюся лікувальним спортом. І все буде добре, – каже Микола.
З Миколою, як і з рештою пацієнтів, які мають важкі черепно-мозкові та травми хребта, тут працює ціла мультидисциплінарна команда фахівців.
У цьому шпиталі беруться за найскладніших пацієнтів. Мають відділення на сотню ліжок. Та нині цього вже замало. Бо кількість постраждалих внаслідок війни значно більша. Тому розпочали будівництво нового корпусу реабілітаційного центру, відкриття якого чекають і поранені бійці, і медики.
– Будівництво реабілітаційного центру не зупиняємо навіть узимку. Бо розуміємо його важливість. До проєкту ми підійшли згідно з сучасними безпековими вимогами, – каже заступник директора департаменту з питань будівництва Рівненської ОВА Василь Мельник.
Передбачили у новому центрі й протирадіаційне укриття, яке матиме подвійне призначення. Там розташують і операційні, і приміщення для телемедицини, де фахівці зможуть консультуватися з іноземними колегами.
Будівництво нового реабілітаційного центру обійдеться державі у майже 1,3 млрд грн. Робота активно триває. Тут зосередять усе, що необхідне для висококваліфікованого відновлення наших захисників зі складними травмами, щоб допомогти якомога більшій кількості пацієнтів.
Завершити будівництво нового сучасного корпусу планують до кінця року.
– Ми будемо запроваджувати тут нові методи лікування спинальної травми, це, зокрема, інвазивна та неінвазивна стимуляція спинного мозку. Також передбачена лабораторія стовбурових клітин, де будемо застосовувати новітні технології в лікуванні травм спинного мозку, – зазначив керівник Рівненського обласного госпіталю ветеранів війни Андрій Бурачик.
А ще у шпиталі відкрили першу в Україні майстерню колісних крісел. Тут навчають людей з інвалідністю користуватися засобами, які допомагають їм рухатися. Встановили спеціальну смугу перешкод, щоб вони призвичаїлися до повсякденного життя в побуті та на вулиці.
Пацієнти, які її вже випробовують, визнають – вчитися непросто, але давати собі самому раду буде простіше. З такими навичками можна стати більш самостійним. Пацієнтів тут забезпечують залежно від потреби і колісними кріслами, і милицями.
Тож у закладі є все необхідне для того, щоб максимально відновити наших захисників. Головне, що для цього є велике бажання як у медиків, так і в їхніх пацієнтів, які мужньо боронили свою країну від окупантів.
Катерина Курбанова
Фото: Катерина Курбанова