Євроінтеграція передбачає і задоволення потреб людей з інвалідністю. Що потрібно робити

Євроінтеграція передбачає і задоволення потреб людей з інвалідністю. Що потрібно робити. enableme ukraine, олександра журахівська, доступність, євроінтеграція, інвалідність

Один із ключових принципів ЄС полягає у створенні рівних можливостей для всіх без винятку людей, незалежно від їхнього фізичного стану, пише «ЗМІ для змін».

Кінець минулого року приніс Україні довгоочікуваний старт перемовин щодо вступу в ЄС. Це означає, що на нас чекають роки перемовин, звітів, перевірок, гармонізація законів і контроль виконання рекомендацій Єврокомісії.

Величезний обсяг роботи потрібно зробити й у напрямку підвищення стандартів життя для людей з інвалідністю, адже один із ключових принципів ЄС полягає у створенні рівних можливостей для всіх без винятку людей, незалежно від їхнього фізичного стану.

Принципи доступності та безбар’єрності в Європі, які базуються на Загальній декларації прав людини ООН, вже стали суспільною нормою. Україна ж поки перебуває на початковому етапі забезпечення доступності, й нам належить докласти ще багато зусиль для створення рівних можливостей для всіх.

Сьогодні в Україні офіційно зареєстровано 3 млн людей з інвалідністю. За приблизними оцінками, близько 50 тисяч військових і цивільних через бойові дії втратили кінцівки. За даними The Wall Street Journal, кількість втрат кінцівок серед українців з початку повномасштабного вторгнення можна порівняти з кількістю ампутацій за весь період Першої світової війни. І поки бойові дії не припиняються, кількість таких людей зростає.

Саме тому Україні потрібна нова культура взаємодії з людьми з інвалідністю та нові умови життя, аби кожен із них почувався вільно та мав усе для самореалізації. Зупинимося детально на ключових сферах, у яких Україні належить докласти зусиль, аби люди з інвалідністю отримали кращі стандарти життя.

1. Працевлаштування

Нині в Україні 17% людей з інвалідністю працевлаштовані, а в Європі цей показник складає понад 55%. У реаліях війни їм складно знайти роботу: працедавці здебільшого частково дотримуються квот, відтак, потреба у працевлаштуванні для них є критичною.

Плани на рівні уряду:

  • У Мінсоцполітики хочуть змінити політику використання квот. Роботодавцям пропонуватимуть альтернативу — вони матимуть змогу підтримати людей внеском із розрахунку можливості його сплати, або мусять виконати квоту.

У 2023 році уряд затвердив програму, за якою роботодавець, який працевлаштував людину з інвалідністю та підготував для неї робоче місце, може отримати компенсацію вартості облаштування такого місця. При наданні роботи людині з I або II групою інвалідності він може отримати грошову компенсацію до 100,5 тис. грн за осіб з інвалідністю І групи та до 67 тис. грн — за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю ІІ групи;

  • Планується залучення приватних рекрутингових агенцій для працевлаштування людей з інвалідністю та інформаційна підтримка роботодавців;
  • Масштабування соціального бізнесу.

Війна дала поштовх розвитку інклюзивного ринку праці. Роботодавці, своєю чергою, мають враховувати індивідуальні схильності людей, рекомендації МСЕК і спеціалістів служби зайнятості, а також бути готовими адаптувати робочі місця під індивідуальні потреби людей з інвалідністю.

2. Фізична відбудова й універсальний дизайн

У ст. 9 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю сказано, що вони повинні мати можливість безперешкодно пересуватися вулицями, заходити до транспортних засобів, мати доступ до інформації та комунікацій, заходити й рухатися всередині будівель з універсальним дизайном, з використанням технічних засобів і допомогою інших осіб там, де це необхідно.

До війни найдоступнішим містом для людей з інвалідністю в Україні був Маріуполь. За даними ГО «Доступно», рівень доступності міста складав майже 20%. Наразі місто зруйноване. Тому, коли мова заходить про повоєнну відбудову України, очевидно, що нам потрібно максимально зосередитися на принципах інклюзії, беручи за взірець європейський досвід. Концепція універсального дизайну — простору, який задовольнятиме всіх, втілена у Лондоні, Парижі, Кембриджі, Амстердамі, Роттердамі, Берліні та багатьох інших містах. Вона базується на таких принципах:

  • рівні можливості для використання та гнучкість;
  • простота, інтуїтивність, зрозумілість;
  • ефективна передача необхідної інформації користувачу;
  • толерантність до помилок і мінімізація фізичних зусиль;
  • простір має забезпечувати фізичну досяжність усіх компонентів за будь-яких умов.

Звісно, передумовами успішного відновлення України мають бути зростання економіки, реформи та мир. Але серед пріоритетів відбудови мають бути й принципи універсального дизайну, аби всім тим, що проєктується і виробляється, могла повною мірою скористатися кожна людина.

3. Розвиток реабілітаційних і соціальних послуг

На жаль, чинна система реабілітації в Україні не може ефективно реагувати на всі виклики. Найбільше проблем — у військових: на шляху від поранення до реабілітації їм доводиться зіштовхуватися з постійною бюрократією. Більшість бійців з ампутаціями проходять хірургічне втручання двічі через відсутність комунікації з хірургом та протезистом. Їм доводиться переносити після заживання ще одну операцію, важку та болісну.

Надто бюрократизованою є і система надання соціальних послуг. Війна загострила проблеми. Сьогодні важливо вдосконалювати соціальний супровід, змінювати роботу публічної адміністрації, а також збільшувати залучення приватного сектору до організації та надання соціальних послуг. Прикладом універсальної системи соціального захисту є скандинавська модель (характерна для Данії, Швеції та Фінляндії) — громадяни віддають частину своїх доходів державі в обмін на безплатні соціальні блага. Така система теоретично може працювати в Україні, проте для цього нам потрібно закріпити за собою статус високо організованого громадянського суспільства з чіткими інституційними принципами добробуту.

4. Трансформація медіапростору

Через повномасштабну війну не всі люди з інвалідністю можуть вчасно отримати важливу інформацію. Багато життєво важливих новин лишаються недоступними для слабозорих і незрячих людей. Один із найпоширеніших способів передачі інформації органів влади та медіа в соцмережах — інфографіка та короткі повідомлення на зображеннях — недоступні для людей із порушеннями зору. Вони здебільшого отримують інформацію завдяки спеціальним зчитувачам екранів, які не ідентифікують тексти на зображеннях. Тому важлива інформація без сторонньої допомоги може до когось не дістатися.

Тому сьогодні важливо адаптувати візуальні зображення у медіа для людей, які погано бачать або не бачать, і озвучувати новини на сайтах.

І насамкінець. Періоди відновлення після світових воєн завжди приводили до масштабних суспільних змін. Україна має унікальний шанс підготувати підґрунтя до цих змін уже зараз: ми маємо створити умови та простори, які дадуть можливість інтегруватись у життя країни всім людям без винятку.

Отримати допомогу українцям з інвалідністю можна на сайті організації EnableMe Ukraine. Ви можете поставити запитання експерту й отримати безплатну допомогу у спільноті EnableMe.

Олександра Журахівська, керівниця волонтерського проєкту EnableMe Ukraine

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*