Проблема тимчасової чи постійної втрати працездатності завжди є актуальною. Тим більше, інвалідність є і одним із показників стану здоров’я населення. Якщо говорити про Івано-Франківськ, то протягом останніх п’яти років показники первинного виходу на інвалідність в працездатному віці не зростають і навіть є нижчими за обласний і загальнодержавний відсоток.

Згідно міжнародної доповіді ВОЗ, 15% світового населення мають інвалідність. Крім цього, зростає кількість людей похилого віку. В Україні – 2,6 млн. людей з інвалідністю, 40% людей пенсійного віку, 5% дітей та 2% вагітних жінок. До чого усі ці цифри? Справа в тому, що саме ці групи людей практично не мають доступу до ключових об'єктів інфраструктури, а, отже, повноцінного життя.

Зупинити свавілля обласних чиновників довелось через суд жителю Станіслава, інваліду першої групи, Івану Пивоварчуку. Люди, які мали б забезпечувати соціальний захист інваліда, безпідставно перевели його з пільгової черги на отримання автомобілю у загальну. Це рішення фактично позбавляло пенсіонера можливості хоч колись отримати такий необхідний засіб для пересування.

“Хотів із друзями пограти в більярд в одному київському клубі. Однак, окрім сходів, для входу в приміщення нічого не передбачено. Я пересуваюсь на візку, тож поки мої товариші (а в нас була компанія з п’яти чи шести осіб) допомагали мені піднятися, вони також зіткнулися із цими перешкодами”.

Авторську методику з підготовки руки до письма для дітей з особливими освітніми потребами раннього та дошкільного віку презентували у ДНЗ № 40 міста Луцька. Книгу-зошит-тренажер Людмили Вознюк «Графо-моторні навички» створено та апробовано на базі ВОДГО «Центр розвитку дитини», рекомендовано кафедрою ортопедагогіки та реабілітології Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова.

Стан організації та надання медико-соціальної експертної допомоги населенню в 2013 році розглянули спеціалісти Департаменту охорони здоров’я ОДА та керівники центрів та комісій МСЕК під час розширеної наради, яка відбулася в обласній державній адміністрації.

Інвалідність – не вирок навіть тим, хто втратив віру у життя, адже приносити користь суспільству неповносправні можуть за будь-яких умов. Головне – підтримка держави, створення умов та віра у їхнє майбутнє. Однак люди з інвалідністю закриваються у собі та соромляться свого тіла.