На розгляді Комітету Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів перебуває проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту інвалідів і забезпечення їх прав на безперешкодний доступ до транспортних послуг».
Ухваливши ще в 1991 році Закон «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», держава гарантувала інвалідам рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають їм змогу ефективно реалізувати громадянські права і свободи та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями, інтересами. Однак досягнення цих цілей не можливе без одного з основних елементів соціальної інтеграції інвалідів — формування безперешкодного середовища. З огляду на це Кабінет Міністрів 29.07.2009 року ухвалив постанову, якою затвердив План заходів стосовно створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009—2015 роки «Безбар’єрна Україна». У рамках виконання цієї програми вже проведено певну роботу. Проте процес формування безперешкодного життєвого середовища, який сприяв би усуненню обмежень життєдіяльності чи найбільш повній їх компенсації, не відповідає вимогам сьогодення ні за темпами, ні за масштабами.
Основними і найпоширенішими порушеннями принципу фізичної «доступності» інвалідів з ураженнями органів зору, слуху та опорно-рухового апарату можна вважати неможливість пересування тротуарами через паркування на них автомобілів. А також відсутність понижень у місцях перетину пішохідних шляхів з проїжджою частиною, вертикальних ліфтів чи пандусів у підземних або надземних переходах тощо.
Водночас, керуючись вимогами Конвенції ООН про права інвалідів, ратифікованої Верховною Радою у грудні 2009 року, Кабінет Міністрів постановою від 01.08.2012 року №706 затвердив Державну цільову програму «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів на період до 2020 року». Документом, зокрема, визнається необхідність удосконалення законодавства та встановлюються певні завдання щодо транспортної та туристичної доступності.
Власне, проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту інвалідів і забезпечення їх прав на безперешкодний доступ до транспортних послуг» і покликаний привести національне законодавство у відповідність до Конвенції ООН про права інвалідів та інших міжнародних законодавчих актів.
Відтак проектом пропонується внести зміни до законів «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про транспорт», «Про автомобільний транспорт», «Про міський електричний транспорт», «Про залізничний транспорт», «Про дорожній рух», а також до Повітряного кодексу і Кодексу про адміністративні правопорушення.
Цими змінами автор проекту народний депутат Валерій Сушкевич пропонує зобов’язати органи виконавчої влади та місцевого самоврядування забезпечити закупівлю за рахунок бюджетних коштів автомобільного транспорту загального користування, пристосованого для перевезення інвалідів з ураженнями органів зору, слуху та опорно-рухового апарату. Крім того, віднести до власних (самоврядних) повноважень у галузі транспорту виконавчих органів сільських, селищних, міських рад облік інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату, які пересуваються за допомогою крісла колісного, з числа мешканців будинків, що належать до комунального житлового фонду, та організацію робіт для облаштування для них заїзду/виїзду з будинку на прилеглу територію за рахунок бюджетних коштів.
Обговоривши цей законопроект на своєму засіданні, Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендував Верховній Раді ухвалити його за основу.
ДОВІДКОВО
Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, якими передбачити накладання штрафів:
— за недотримання водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, належної відстані від краю бортового каменю зупинки під час здійснення посадки (висадки) пасажирів;
— за відсутність інформації для пасажирів у формі, зрозумілій інвалідам по зору і слуху, про відправлення, прибуття автобусів, вартість проїзду, правила надання послуг та пільги на пасажирському автотранспорті;
— за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення доступності транспортної інфраструктури і дорожнього сервісу для інвалідів з ураженнями органів слуху, зору та опорно-рухового апарату, а також відсутність знаків, що застосовуються в міжнародній практиці для позначення такої доступності.
Вл. інф.