Людяність і толерантність будь-якого суспільства перевіряється ставленням до людей з особливими потребами. Адже зазвичай людям з інвалідністю не хвороба створює обмеження діяльності, а умови життя, які пропонуються цим суспільством громадянам з обмеженими функціональними можливостями, пише Укрінформ.
Натомість, аби досягти рівних можливостей для всіх, передусім має бути відсутня дискримінація громадян з інвалідністю словами чи діями здорових людей.
Сьогодні, за даними Міністерства соціальної політики, в Україні налічується понад 2,6 мільйона осіб з обмеженими фізичними можливостями. При цьому спостерігається тенденція до збільшення кількості людей, яким необхідно створити належні умови для життєдіяльності та інтеграції в суспільне життя.
Основи соціальної захищеності людей з інвалідністю сьогодні визначає Закон «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», який гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, що дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина, вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями й інтересами.
Окрім того, проблема інвалідів набуває для України особливо актуального значення внаслідок воєнної агресії Росії. Багато українських воїнів отримали під час бойових дій серйозні поранення, які призводять до інвалідності. Чимало постраждалих є і серед цивільних. Тому назріла необхідність на державному рівні подумати про створення програм із залучення цієї категорії інвалідів до всіх сфер життя українського суспільства, про створення умов доступності для них закладів охорони здоров’я, санаторно-курортного лікування, зайнятості, культурних закладів тощо.
Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру (Центр), з початку поточного року на урядову «гарячу лінію» надійшло близько 13 тисяч звернень від людей з обмеженими функціональними можливостями щодо їхнього соціального захисту. Найбільше таких звернень надійшло від жителів Донецької, Харківської, Дніпропетровської, Одеської та Запорізької областей.
Серед основних проблем, з якими зверталися громадяни: отримання житлових субсидій, виділення матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем та на лікування; надання пільг, зокрема на проїзд у громадському транспорті, отримання різних видів соціальної допомоги, забезпечення засобами реабілітації тощо.
Так, заявниця з Донецької області, інвалід I групи, звернулася на урядову «гарячу лінію» з проханням забезпечити її засобами реабілітації, а саме: інвалідним візком для прогулянок, пристроєм для піднімання тулуба, підйомником для ванної, милицями, взуттям (на літній та зимовий період), супінаторами та устілками на праву ногу (нога коротша на 4 см). Жінка до цього зверталася до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) Жовтневого району м. Маріуполь, де їй рекомендували звернутися до Міністерства соціальної політики України. Зворотним зв’язком було встановлено, що поки з перерахованих вище засобів реабілітації вона отримала лише інвалідний візок. Фахівцями Центру було оформлене повторне звернення від громадянки.
Багатодітна сім’я з Житомирщини, яка виховує двох дітей-інвалідів, просила сприяння урядової «гарячої лінії» у виготовленні ортопедичного взуття Житомирським протезним заводом. Родина чекала на потрібне взуття впродовж чотирьох місяців, проте так і не дочекалася, тому у своєму зверненні просить пришвидшити справу виготовлення черевичок для дітей-інвалідів. За проханням багатодітної матері звернення було направлене до Міністерства соціальної політики України. Під час зворотного зв’язку жінка повідомила, що її дітей нарешті забезпечили ортопедичним взуттям.
Пенсіонерка, дитина війни, з Луганської області зателефонувала на урядову «гарячу лінію» після перенесеної операції з видалення грижі хребта. Жінка просила забезпечити її безкоштовними памперсами, оскільки не може їх придбати за власні кошти через скрутне матеріальне становище. Невдовзі заявниця повідомила, що питання вирішено.
Отже, громадяни обирають урядову «гарячу лінію» як найефективніший канал оперативного розгляду звернень. Повідомляють, що чи не наступного дня їм телефонують із відповідних відомств та уточнюють деталі щодо надання їм будь-якої соціальної допомоги.
За період з 8 по 14 липня 2016 року на урядову «гарячу лінію» надійшло 38 тисяч 180 дзвінків, а також 630 звернень зареєстровано через Інтернет.
Урядова «гаряча лінія» працює цілодобово за номером: 0-800-507-309 (безкоштовно зі стаціонарного телефону).
Для постраждалих під час Революції Гідності діє спеціалізована «гаряча лінія» за окремим номером: 0-800-505-607.
Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.
Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044)284-19-15.
Киянам надається прямий міський телефон «гарячої лінії» за номером: 284-19-15.
Оформити звернення можна також через веб-сайт Центру за адресою: www.ukc.gov.ua.