Послуги та пільги для осіб з інвалідністю: що, як, де можна отримати?

3 грудня 1992 року Генеральна Асамблея ООН закликала держави проводити інтеграцію осіб з інвалідністю в життя суспільства – відтоді у цей день Україна та світ відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю (International Day of Persons with Disabilities).

Повномасштабна війна, на жаль, додала викликів, змусила тисячі людей вчитися жити по-новому. Це військові, які отримали інвалідність, захищаючи державу від ворога, цивільні, що зіткнулися з його агресією. Загалом в Україні близько 3 млн осіб з інвалідністю.

У цьому матеріалі Мінсоцполітики нагадує про всі наявні види послуг та пільг, які держава надає особам з інвалідністю в Україні, аби вони могли мати доступ до медичного забезпечення, освіти, відпочинку, мали підтримку у вирішенні складних життєвих обставин. Це ті кроки, які робить держава, для забезпечення гідних умов життя для вразливих категорій громадян.

Дізнайтеся, що гарантує держава, куди звертатися, аби отримати допомогу, та які документи необхідно надати.

Усі деталі – в цій статті.

Соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.

Порядок та умови визначення потреб у зв’язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з урахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності особи з інвалідністю.

Основні види соціальних послуг, якими можуть скористатися особи з інвалідністю

Інформування та консультування:

• надання допомоги в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем та шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації, психологічне консультування.

Підтримане проживання:

• надання місця для проживання;
• навчання, розвиток та підтримка навичок самостійного проживання;
• допомога в організації розпорядку дня, веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання);
• організація медичного патронажу;
• допомога у представництві інтересів, організації взаємодії з іншими фахівцями та службами, отриманні безоплатної правової підтримки;
• надання інформації з питань соціального захисту населення.

Догляд, у тому числі вдома, стаціонарний та денний (для осіб, які частково або повністю втратили/не набули здатності до самообслуговування):

• допомога в самообслуговуванні, забезпечення потреб у догляді, розвитку життєвих навичок;
• забезпечення умов для денного перебування та харчування;
• надання реабілітаційних послуг;
• психологічна підтримка, організація дозвілля.

Натуральна допомога:

• надання харчових, продуктів і засобів особистої гігієни, санітарно-гігієнічних засобів та засобів догляду, одягу, взуття та інших предметів першої необхідності;
• забезпечення паливом;
• пошиття одягу, ремонт одягу та/або взуття;
• наданні перукарських послуг;
• прання білизни та одягу;
• допомога у ремонтних роботах;
• обробіток присадибної ділянки, косіння трави біля будинку, рубання та розпилювання дров;
• косметичне, вологе, генеральне прибирання тощо.

Переклад жестовою мовою:

• Передбачається переклад жестовою мовою під час відвідування особами з порушеннями слуху та мовлення:
  • органів державної влади та місцевого самоврядування, зокрема органів Пенсійного фонду України, Державної служби зайнятості;
  • банківських установ;
  • виконавців комунальних послуг, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ);
  • підприємств, з метою забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації;
  • закладів охорони здоров’я, медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), лікарсько-консультативних комісій (ЛКК) та аптек;
  • закладів освіти, в яких навчаються діти нечуючих батьків для комунікації із педагогічними працівниками цих установ тощо;
  • при купівлі товарів, робіт і послуг;
  • інших установ, закладів, підприємств, організацій (за згодою надавача соціальної послуги);
  • при вирішенні громадських, особистих та побутових питань (за згодою надавача соціальної послуги).

Персональний асистент:

• допомога та догляд, фізичний супровід для забезпечення самостійності та інтеграції в суспільство;
• сприяння в реалізації прав у сферах соціального захисту, зайнятості, охорони здоров’я, освіти і науки, доступність інфраструктури та інші.

Соціальна реабілітація (для осіб з інтелектуальними та психічними розладами):

• навчання, формування, розвиток та підтримка соціально-побутових навичок (самообслуговування, комунікації, позитивної поведінки, приготування їжі, користування грошима, орієнтування тощо);
• допомога в забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчанні навичкам користування ними;
• психологічна підтримка, консультування щодо соціального захисту населення;
• організація дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності, працетерапії; арт-терапії;
• консультуванні щодо соціального захисту населення.

Соціальна адаптація

• допомога в інтеграції особам з інвалідністю в соціум (психологічну допомогу, розвиток соціальних навичок, відновлення та зміцнення родинних і товариських зв’язків, організацію дозвілля, допомогу в пошуку роботи, а також відновлення комунікативних навичок).

Тимчасовий відпочинок (для осіб, які доглядають за дітьми / особами з інвалідністю):

• забезпечення тимчасового догляду для особи з інвалідністю за місцем її проживання на період відсутності осіб, які здійснюють догляд за людьми з інвалідністю.

Фізичний супровід (для осіб з інвалідністю, зокрема з інтелектуальними, сенсорними, фізичними, моторними, психічними та поведінковими порушеннями) – надання допомоги при:

• переміщенні у громадських місцях і транспорті;
• відвідуванні установ та закладів освіти, надавачів медичних, соціальних та реабілітаційних послуг тощо;
• купівлі товарів, робіт і послуг.

Транспортні послуги (одноразова транспортна послуга для осіб, які з об’єктивних (обґрунтованих) причин не можуть користуватися громадським транспортом, щоб дістатись до закладу, який надає соціальні, адміністративні послуги, медичну допомогу, здійснює реабілітацію):

• забезпечення перевезення маломобільних осіб спеціальним транспортним засобом, соціальним таксі, із супроводжуючим або придбання (компенсація) вартості палива.

Процедура отримання цих соціальних послуг є стандартною. Для цього потрібно:

– звернутися (особисто або через законного представника) до органу соціального захисту населення, або ЦНАП чи центру надання соціальних послуг / центру соціальних служб;

– заповнити заяву.

Необхідні документи:

• На період воєнного стану та в разі загрози життю й здоров’ю для отримувача соцпослуги діє спрощена процедура надання таких послуг – достатньо подати заяву:
  • від особи з інвалідністю (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
  • від законного представника (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів);
  • повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, які не мають законного представника).

Реабілітація осіб з інвалідністю

В умовах повномасштабної війни стрімко зросла потреба у своєчасному та ефективному наданні реабілітаційних послуг. Адже кількість осіб з інвалідністю (у т.ч. дітей з інвалідністю), збільшилась на 103 719 осіб. Для порівняння, у довоєнний період щорічне зростання становило в середньому 13 тисяч.

Уряд оперативно ухвалив рішення про:

∙ автоматичне продовженням інвалідності без повторного огляду до завершення дії воєнного стану, та ще 6 місяців після його припинення або скасування; ∙ надання допоміжних засобів реабілітації для військових та цивільних, постраждалих внаслідок війни, незалежно від встановлення інвалідності; ∙ забезпечення учасників бойових дій протезними виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, або спеціальними виробами для занять спортом;

∙ можливість дострокової заміни засобів реабілітації, пошкоджених або знищених внаслідок війни;

∙ запровадженням під час дії воєнного стану екстреного (кризового) надання переважної більшості соціальних послуг за спрощеною процедурою;

∙ наданням можливості соціально значимим підприємствам, де забезпечені умови захищеної зайнятості, користування пільговим режимом оподаткування в умовах воєнного стану для збереження робочих місць, на яких працюють особи з інвалідністю.

За ініціативи Міністерства соціальної політики та Міністерства охорони здоров’я в рамках проєкту «Вдосконалення системи забезпечення допоміжними засобами реабілітації» створено мультидисциплінарні команди (лікарі, фізичні терапевти, протезисти, ортезисти), які надають реабілітаційні послуги для відновлення пацієнтів в закладах охорони здоров’я. Такі

команди вже працюють. За кошти донорів оплачується робота соціальних працівників в 14 реабілітаційних центрах.

Фахівці допомагають з відновленням документів; проходженням ВЛК чи МСЕК; надають інформацію щодо соціального захисту, в т. ч. – про забезпечення допоміжними засобами реабілітації, призначення соціальної допомоги та виплат, отримання соціальних послуг, встановлення групи інвалідності, отримання безоплатної правової допомоги або психологічної допомоги за місцем проживання.

За час повномасштабного вторгнення профінансовано 613 684 допоміжних засобів реабілітації на загальну суму 3,8 млрд грн.

Реабілітаційні послуги в центрах комплексної реабілітації

Механізм здійснення реабілітаційних заходів із надання комплексних реабілітаційних (абілітаційних) послуг особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, дітям віком до трьох років (включно), які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності (з метою запобігання виникненню інвалідності), а також особам, визначеним в абзацах шостому і сьомому статті 4 Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, у державних реабілітаційних закладах, що належать до сфери управління Мінсоцполітики (далі – державні заклади), комунальних реабілітаційних закладах (далі – комунальні заклади), визначено Порядком здійснення реабілітаційних заходів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2022 № 31.

Інформація про отримувача, який має право на забезпечення заходами з реабілітації у сфері охорони здоров’я, до моменту направлення для надання послуг звіряється за профілем таких заходів (отриманих у поточному році), що пов’язаний з прямими наслідками нозологічного захворювання, за яким встановлено інвалідність (крім дітей віком до трьох років (включно), які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності), з Національною службою здоров’я України.

Переліки послуг, що надаються за рахунок бюджетних коштів особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю з порушенням опорно-рухового апарату та центральної і периферичної нервової системи, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю з інтелектуальними та психічними порушеннями, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю по слуху та/або по зору, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю з порушенням внутрішніх органів, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю з онкологічними захворюваннями, визначено в додатках 1-6 до Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. № 1686.

Отримувачі мають право вільного вибору закладу для проходження реабілітації із числа державних закладів, комунальних закладів, реабілітаційних закладів приватної форми власності.

Для отримання послуг отримувач або його законний представник подає заяву про отримання комплексних реабілітаційних (абілітаційних) послуг за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у якій можуть зазначатися відомості щодо:

• індивідуальної програми реабілітації, виданої медико-соціальною експертною комісією, лікарсько-консультативною комісією державного або комунального закладу охорони здоров’я (для дітей з інвалідністю);
• висновку лікарсько-консультативної комісії державного або комунального закладу охорони здоров’я з рекомендаціями стосовно надання послуг (для дітей віком до трьох років (включно), які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності);
• паспорта громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства – довідки про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортного документа іноземця та посвідки на тимчасове проживання або посвідки на постійне проживання, свідоцтва про народження (для дітей віком до 14 років);
• документа із зазначенням даних щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) отримувача;
• документа про освіту (для отримувачів, які потребують професійної реабілітації);
• висновку лікарсько-консультативної комісії державного або комунального закладу охорони здоров’я чи рішення військово-лікарської комісії (для осіб, визначених в абзацах шостому і сьомому статті 4 Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”).

За бажанням отримувача або його законного представника чи уповноваженої особи до заяви можуть додаватися копії відповідних документів.

Отримувач або його законний представник для отримання послуг у державному закладі подають заяву до виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі її утворення) ради або до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації (далі – уповноважений орган) за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) отримувача, а в період надзвичайного або воєнного стану може подавати заяву за місцем фактичного перебування отримувача, зокрема шляхом надсилання поштою.

Уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дати надходження заяви перевіряє наявність усіх необхідних відомостей, реєструє заяву, формує електронну справу (заповнює відповідні електронні форми з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики за технічної можливості) та надсилає її до державного закладу для прийняття рішення про надання послуг отримувачу.

Заява може подаватися отримувачем або його законним представником до державного закладу через електронний кабінет особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи в централізованому банку даних з проблем інвалідності або за наявності технічної можливості шляхом її формування за допомогою програмних засобів Єдиного державного веб-порталу електронних послуг у довільній формі, придатній для сприйняття змісту відомостей, передбачених формою заяви, затвердженою Мінсоцполітики, з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Державний заклад веде облік отримувачів та протягом п’яти робочих днів з дати надходження заяви розглядає її і приймає рішення про надання послуг отримувачу (із зазначенням дати початку курсу реабілітації) в порядку черговості (з урахуванням початку роботи навчальних груп із надання послуг з професійної реабілітації (в разі потреби).

Про прийняте рішення державний заклад повідомляє отримувачу або його законному представнику засобами поштового, електронного або телекомунікаційного зв’язку.

Порядок подачі заяви для отримання послуг у комунальному закладі, зарахування отримувачів для надання послуг (у порядку черговості), облік отримувачів послуг у комунальному закладі, а також перелік документів, необхідних для отримання послуг, інформація про умови надання послуг та їх оприлюднення визначаються та затверджуються органом, яким прийнято рішення про утворення комунального закладу.

Реабілітація дітей з інвалідністю відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 309 (зі змінами) (далі – Порядок № 309).

Перелік реабілітаційних установ, які надають такі послуги розміщено за посиланням https://www.ispf.gov.ua/diyalnist/reabilitaciya-ditej/perelik-reabilitacijnih-ustanov.

Вартість реабілітаційних послуг для кожної дитини визначається реабілітаційною установою відповідно до індивідуальної програми реабілітації.

Гранична вартість реабілітаційних послуг на рік для однієї дитини, яка відповідно до індивідуальної програми реабілітації за більшістю основних категорій життєдіяльності має обмеження I та II ступеня, не може перевищувати 16 тис. гривень, III ступеня – 25 тис. гривень.

Гранична вартість реабілітаційних послуг на рік для однієї дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, яка відповідно до індивідуальної програми реабілітації за більшістю основних категорій життєдіяльності має обмеження I, II, III ступеня, збільшується на 50 відсотків для кожного ступеня.

Реабілітаційними послугами в межах їх граничної вартості одна дитина може бути забезпечена декілька разів протягом бюджетного року.

Реабілітаційні послуги можуть надаватися у стаціонарі та амбулаторно.

Вартість витрат реабілітаційної установи на реабілітаційні послуги для однієї дитини становить не менше ніж 60 відсотків граничної вартості реабілітаційних послуг для однієї такої дитини.

У граничну вартість реабілітаційних послуг, які надаються амбулаторно, можуть включатися витрати на харчування дитини. У граничну вартість реабілітаційних послуг, які надаються в стаціонарі, може включатися вартість проживання та харчування дитини, одного з батьків чи законного представника дитини або супроводжуючої особи.

Відшкодування вартості реабілітаційних послуг для дітей здійснюється місцевими органами в межах бюджетних коштів шляхом їх безготівкового перерахування реабілітаційним установам як оплати за надані послуги відповідно до укладених договорів на підставі актів наданих послуг у розмірі, що не перевищує встановленої граничної вартості реабілітаційних послуг, а якщо вартість таких послуг є меншою від граничної, – у розмірі, що не перевищує фактичної вартості реабілітаційних послуг.

Дорожню карту отримання та надання реабілітаційних послуг згідно з Порядком № 309 розміщено за посиланням. (https://www.ispf.gov.ua/diyalnist/reabilitaciya-ditej/poryadok-zabezpechennya-reabilitacijnimi-zahodami)

Електронний кабінет особи з інвалідністю

Електронний кабінет особи з інвалідністю забезпечує зручний оперативний спосіб подачі пакету документів для забезпечення допоміжними та іншими засобами реабілітації онлайн.

Детальну інформацію щодо реєстрації в електронному кабінеті та користування ним розміщено за посиланням https://ek-cbi.msp.gov.ua/

Пільги для осіб з інвалідністю

Окрім спеціальних соціальних послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю безоплатно або за зниженими тарифами надаються пільги на:

∙ індивідуальні програми реабілітації, послуги з соціально-побутового і медичного обслуговування, допоміжні засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо);

∙ вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо);

∙ крісла колісні з електроприводом – за наявності відповідного медичного висновку;

∙ безоплатну спеціалізовану медичну, дефектологічну і психологічну допомогу та безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров’я (для дітей з інвалідністю та дітям з інтелектуальними або фізичними порушеннями).

Крім того, передбачено й низку інших пільг, як-от:

Пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу. Надаються особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі 100-відсоткової знижки плати у межах соціальних норм і нормативів користування житлово-комунальними послугами.

Безкоштовні путівки в санаторії (при наявності медичних показань). Батькам дітей з інвалідністю виплачується допомога з тимчасової непрацездатності за увесь період санаторно-курортного лікування дитини. Для того щоб отримати виплати, потрібно за місцем роботи надати медичний висновок про необхідність стороннього догляду за дітьми.

Позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів

Можуть скористатися особи з інвалідністю I та II груп, особи з інвалідністю внаслідок війни. Послуга надається за рахунок видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Право безплатного користування радіотрансляційною точкою

Надається особам з інвалідністю I, II груп по зору.

Послуги з перекладу жестовою мовою та сурдотехніка

Надаються особам з інвалідністю по слуху.

Отримання у власність автомобіля

Особа з інвалідністю, а також її законний представник у випадку недієздатності, чи дитина з інвалідністю має право безкоштовно отримати у власність автомобіль, що був

наданий безкоштовно або на умовах пільг, включаючи транспортні засоби, отримані як гуманітарну допомогу, після його 10-річного терміну використання.

Особа з інвалідністю внаслідок війни має право на позачергове безоплатне забезпечення автомобілем (за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем) на термін експлуатації до десяти років (з наступною заміною на новий), виплата компенсації на бензин (пальне), ремонт, технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування.

Особи з інвалідністю внаслідок війни з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни, за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем, безоплатно забезпечуються автомобілем першочергово із числа позачерговиків.

Безоплатне чи пільгове придбання лікарських засобів

Особи з інвалідністю, які отримують пенсію на рівні або нижче мінімального розміру, або державну соціальну допомогу замість пенсії, а також діти з інвалідністю мають право на безоплатні лікарські препарати за лікарськими рецептами при амбулаторному лікуванні.

Особи з інвалідністю I та II груп можуть отримати медикаменти за лікарськими рецептами з 50 % оплатою їх вартості (за умови амбулаторного лікування).

Особи з інвалідністю внаслідок війни та особи, що прирівнюються до них, отримують пільгу на безплатне одержання медичних виробів за рецептами лікарів, право на безкоштовне отримання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та медичних виробів за рецептами лікарів, право на позачергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів), безплатне забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами.

Також особи з інвалідністю за умови медичних показань мають право на безоплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.

Крім того, держава надає соціально-побутове та медичне обслуговування (сурдотехнічні засоби, протези та протезні вироби, окуляри, слухові і голосоутворювальні апарати).

Особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів.

Позачергове обслуговування осіб з інвалідністю

Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю (не більш як одна особа, яка супроводжує особу з інвалідністю І групи або дитину з інвалідністю), мають право на позачергове обслуговування в будь-яких касах, а також на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню.

Крім того, особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на позачергове обслуговування амбулаторно-поліклінічними закладами, а також позачергову госпіталізацію.

Пільговий перетин кордону

Особи з інвалідністю, які прямують на лікування (за наявності підтвердних документів), особи з інвалідністю І групи та діти з інвалідністю мають право на пріоритет перед іншими особами на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, контрольних пунктах в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з таких територій. Разом з такими особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше двох), та, у разі необхідності, – близькі родичі першої лінії спорідненості.

У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення та контрольних пунктах в’їзду-виїзду на тимчасово окуповані території пріоритет може надаватися при слідуванні в пішому порядку або на легковому автомобілі, за умови відсутності в транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших (крім визначених цією статтею) осіб.

Пільговий проїзд осіб з інвалідністю

Особи з інвалідністю I та II групи, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) за наявності посвідчення чи довідки, зазначених у цьому Законі, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю першої групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, морського, внутрішнього водного та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Пільговий проїзд осіб з інвалідністю внаслідок війни

Особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі. Це право поширюється і на особу, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи..

Особам з інвалідністю внаслідок війни I і II груп надається право безплатного проїзду один раз на рік (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, а особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи (не більше одного супроводжуючого), – 50-процентна знижка вартості проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту.

Особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, які супроводжують у поїздках осіб з інвалідністю I групи (не більше одного супроводжуючого), надається право користування міжміським транспортом зазначених видів у період з 1 жовтня по 15 травня з 50-процентною знижкою вартості проїзду без обмеження кількості поїздок.

Особам з інвалідністю внаслідок війни III групи надається право безплатного проїзду один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту з 50-процентною знижкою вартості проїзду.

Пільгове перевезення осіб з інвалідністю здійснюють усі підприємства транспорту, незалежно від форми власності та підпорядкування.

Право на освіту

Спеціальні умови для здобуття вищої освіти за державним замовленням і за рахунок цільових пільгових державних кредитів надаються:

• особам з інвалідністю, які неспроможні відвідувати навчальний заклад (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення);
• особам, у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;
• особам з інвалідністю I, II групи і дітям з інвалідністю віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

У разі складення вступних іспитів з позитивним результатом до професійно-технічних навчальних закладів поза конкурсом зараховуються діти з інвалідністю та особи з інвалідністю, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

За інших рівних умов переважне право на зарахування до професійно-технічних навчальних закладів мають особи з інвалідністю, у яких:

• обидва батьки є особами з інвалідністю;
• один з батьків є особою з інвалідністю, а інший помер;
• одинока матір є особою з інвалідністю;
• батько є особою з інвалідністю та виховує дитину без матері.

Під час навчання зазначеним категоріям громадян стипендія (у разі призначення) та пенсія (державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю) виплачуються у повному розмірі.

Особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на державну цільову підтримку для здобуття ними та їх дітьми професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти,

Для дітей з інвалідністю, які потребують опіки і стороннього догляду, за згодою батьків / опікунів забезпечується навчання в загальноосвітніх (у т.ч. спеціальних) навчальних закладах за навчальними програмами, у тому числі і в домашніх умовах.

Діти з інвалідністю, які перебувають у реабілітаційних закладах, мають право здобувати освіту за індивідуальними навчальними програмами.

Студентам, які є дітьми з інвалідністю, та особами з інвалідністю I-III групи, призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога.

Пільги особам з інвалідністю видаються на підставі:

∙ посвідчення, яке підтверджує відповідний статус (зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина з інвалідністю» (для дітей)),

∙ пенсійного посвідчення,

∙ посвідчення, що підтверджує призначення державної соціальної допомоги.

Соціальна підтримка осіб з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю

Соціальний захист осіб з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю забезпечується відповідно до законів України „Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” від 16.11.2000 № 2109-III шляхом встановлення державної соціальної допомоги, яка визначається у відсотках прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, залежно від категорії осіб з інвалідністю.

Розміри державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю (далі – державна соціальна допомога) збільшуються відповідно до підвищення розмірів прожиткового мінімуму.

Отже, розміри державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю становлять від 2 100 грн до 7 863,65 грн на місяць (у 2024 році – від 2 361 грн до 8044,70).

Крім того, до державної соціальної допомоги може бути призначено надбавку на догляд одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, який не працює, не навчається (крім заочної форми навчання), не проходить службу, не займає виборну посаду або перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, і фактично доглядає за нею.

Призначення і виплата державної соціальної допомоги, надбавки на догляд проводяться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад, до складу території яких входять міста обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Заяви з документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради та посадовими особами центру надання адміністративних послуг.

Для призначення державної соціальної допомоги подаються такі документи:

• заява;
• копія свідоцтва про народження дитини з інвалідністю віком до 18 років;
• довідка з місця навчання із зазначенням перебування (неперебування) на повному державному утриманні.

Якщо із заявою звертається опікун або піклувальник, подається також:

• копія рішення про встановлення опіки (піклування) та призначення дитині з інвалідністю віком до 18 років опікуна (піклувальника);
• копія рішення суду про визнання особи з інвалідністю з дитинства недієздатною;
• копія рішення суду про призначення опікуна особі з інвалідністю з дитинства або копія документа, що підтверджує повноваження представника закладу (органу опіки та піклування), який виконує функції опікуна.

Міністерство соціальної політики України