При яких захворюваннях група інвалідності надається довічно – повний перелік

При яких захворюваннях група інвалідності надається довічно – повний перелік. довічно, захворювання, перелік, стан, інвалідність, hand, finger

В Україні налічується майже 3 млн осіб з інвалідністю. I, II чи III групу інвалідності встановлюють з огляду на ступінь обмеження життєдіяльності людини, пишуть Факти ICTV. Здоров’я.

Рішення про встановлення тієї чи іншої групи ухвалюється на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.

Водночас особи, яким встановлено будь-яку групу інвалідності, повинні раз на кілька років проходити медичне обстеження. Якщо комісія вирішить, що стан людини покращився, інвалідність можуть скасувати.

Проте в Україні існує чіткий перелік станів, за яких група інвалідності встановлюється довічно.

Факти ICTV дізнавалися, при яких захворюваннях та станах людині встановлюється довічна інвалідність в Україні.

Коли група інвалідності надається довічно – перелік хвороб та станів

Питання встановлення інвалідності регламентується Постановою КМУ № 10 від 21.01.2015 р. Вона містить чіткий перелік станів, за яких група інвалідності встановлюється довічно.

Перелік станів для встановлення довічної ІА групи інвалідності:

  • Кукси обох верхніх кінцівок – на рівні плеча; кукси двох нижніх кінцівок – на рівні гомілки та вище у поєднанні з куксою однієї верхньої кінцівки.
  • Злоякісні новоутворення, зокрема лімфоїдної, кровотворної та споріднених з ними тканин (з метастазами та рецидивами; тяжкий загальний стан з вираженими проявами інтоксикації, кахексії та розпадом пухлини).
  • Психічні розлади зі стійкими, значно вираженими психопатологічними синдромами (деменція; олігофренія: ідіотія, імбецильність; недоумкуватість внаслідок шизофренії та епілепсії).
  • Хвороби центральної та периферичної нервової системи з прогресуючим перебігом, наслідки травм та інших захворювань нервової системи із незворотними, значно вираженими порушеннями рухових, мовних та зорових функцій.
  • Різко виражена контрактура або анкілози плечових, ліктьових, променево-зап’ясткових суглобів верхніх кінцівок чи кульшових, колінних, гомілково-ступеневих суглобів нижніх кінцівок у функціонально невигідному положенні (у разі неможливості ендопротезування).
  • Сліпота на обидва ока із загальною соматичною патологією, що призводить до високого ступеня втрати здоров’я та повної залежності від інших осіб.
  • Ампутація нижніх кінцівок на рівні стегна або однієї верхньої кінцівки.
  • Повна глухота.

Перелік станів для встановлення довічної ІБ групи інвалідності:

  • Двобічний анофтальм (відсутність очей, вроджені рудиментарні очні яблука).
  • Сліпота на обидва ока внаслідок стійких незворотних змін.
  • Кукси обох нижніх кінцівок на рівні нижньої третини стегон та вище.
  • Хвороби центральної та периферичної нервової системи з прогресуючим перебігом і наслідки травм та інших уражень нервової системи з незворотними, значно вираженими порушеннями рухових, мовних та зорових функцій (верхня або нижня параплегія, геміплегія, виражена атаксія, тотальна афазія, повна сліпота тощо).
  • Захворювання нирок IV та V ступенів, які лікуються шляхом застосування програмного гемодіалізу.
  • Захворювання серцево-судинної системи, які призвели до недостатності кровообігу ІІБ – III ступенів за неефективності реабілітаційних заходів.
  • Хвороби органів дихання з прогредієнтним перебігом, що супроводжуються стійкою легеневою недостатністю III ступеня, в поєднанні з недостатністю кровообігу ІІБ – III ступенів.
  • Психічні захворювання: люцидна кататонія, яка триває понад один рік, недоумкуватість внаслідок епілепсії з частими (15 і більше разів на місяць) епілептичними нападами.
  • Двобічна відсутність чотирьох, трьох пальців кистей, включаючи перший.
  • Кукси верхніх кінцівок на рівні передпліччя у різних поєднаннях.
  • Різко виражена контрактура або анкілоз суглобів китиць у функціонально невигідному положенні.

Перелік станів для встановлення довічної II групи інвалідності:

  • Цироз печінки з гепатоспленомегалією і портальною гіпертензією III ступеня за неефективності реабілітаційних заходів.
  • Відсутність однієї легені та хронічна легенева недостатність II ступеня внаслідок патологічних змін другої легені.
  • Стійкий повний птоз на обох очах після всіх видів відновного лікування та необоротні зміни органу зору з гостротою зору з переносною корекцією 0,05 – 0,08 або концентричним звуженням поля зору до 20 градусів від точки фіксації на обидва ока або на око, що краще бачить.
  • Параліч нижньої кінцівки, виражені тетрапарез, трипарез, верхній або нижній парапарез, геміпарез за неефективності заходів фізичної реабілітації.
  • Паркінсонівський синдром внаслідок хвороби Паркінсона або вторинного паркінсонізму з вираженими акінетико-ригідним, дискінетичним та постуральним синдромами.
  • Дефекти черепа (60 кв. сантиметрів і більше), не заміщені аутокісткою.
  • Екзартикуляція верхньої кінцівки в плечовому суглобі, екзартикуляція стегна.
  • Коротка кукса стегна у разі неможливості протезування.
  • Кукса обох гомілок.
  • Хибна кукса нижньої кінцівки або обох стоп на рівні суглоба Шопара у разі неможливості реабілітації та протезування.
  • Анкілоз або різко виражена контрактура кульшового суглоба (порушення функції суглоба III ступеня) з вираженою контрактурою, анкілозом колінного суглоба, ампутаційною куксою ступні на рівні суглоба Лісфранка та вищому рівні за неефективності та безперспективності реабілітаційних заходів.
  • Кукса стегна чи гомілки в поєднанні з іншою незворотною патологією у разі неможливості реабілітації, що призводить у сукупності до обмеження життєдіяльності II ступеня.
  • Деформація грудної клітини внаслідок резекції п’яти та більше ребер за наявності легеневої недостатності II ступеня.
  • Кукса верхньої або нижньої кінцівки, поєднана з глухотою на обидва вуха або відсутністю зору на одне око, або помірною афазією.
  • Параліч або виражений парез однієї кінцівки, поєднаний з глухотою на обидва вуха або відсутністю зору на одне око, або помірною афазією, або помірними розладами функції тазових органів.
  • Цукровий діабет (середнього або тяжкого перебігу) в поєднанні з ампутацією нижньої кінцівки на рівні верхньої третини гомілки та вище.
  • Калова (сечова) нориця, неприродний задній прохід за неефективності або наявності протипоказань до оперативного втручання.
  • Кукса стегна за помірного порушення рухових чи статичних функцій іншої нижньої кінцівки (деформуючий артроз кульшового суглоба I-II ступенів, неправильно зрослий злам стегнової кістки зі скривленням осі, вкорочення кінцівки на 2-3 см, фіброзний анкілоз колінного суглоба, помірна контрактура колінного суглоба, помірна контрактура скокового суглоба, порушення функції суглоба II ступеня).
  • Стан після трансплантації внутрішніх органів за умови сприятливого перебігу післяопераційного періоду.
  • Стан після ендопротезування двох суглобів (кульшових, колінних) у різних поєднаннях.
  • Психічне захворювання, інвалідність внаслідок якого триває понад десять років.
  • Єдина функціонуюча нирка за наявності хронічної ниркової недостатності III ступеня.

Перелік станів для встановлення довічної ІІІ групи інвалідності:

  • Відсутність одного ока.
  • Стійкий повний птоз на одному оці після проведення усіх видів відновного лікування.
  • Сліпота на одне око або ураження обох очей.
  • Двобічна глибока туговухість з підвищенням порогів повітряної провідності 86 дБ та більше на частотах 500-4000 Гц у разі неможливості хірургічної корекції.
  • Стійка трахеостома.
  • Стеноз гортані II – III ступенів внаслідок травматичного або інфекційного ураження нервово-м’язового апарату гортані з одно- або двобічним парезом і стійкою дисфонією у разі неможливості або неефективності хірургічного лікування.
  • Стійка афонія органічного ґенезу.
  • Дефект щелепи чи твердого піднебіння, якщо протезування не забезпечує жування та ковтання і призводить до помірно вираженого дефіциту ваги тіла.
  • Спотворюючі обличчя рубці та дефекти, які не піддаються хірургічно-косметологічній корекції.
  • Карликовість із зростом нижче ніж 130 см у чоловіків та 120 см у жінок.
  • Помірна сенсорна афазія за неефективності логопедичної реабілітації.
  • Параліч кисті за неефективності фізичної реабілітації.
  • Помірний парез верхньої або нижньої кінцівки, що супроводжується значним обмеженням обсягу активних рухів в усіх суглобах за неефективності фізичної реабілітації.
  • Чужорідне тіло в речовині головного мозку (внаслідок травми), якщо травма супроводжувалась абсцесом мозку або менінгоенцефалітом (введення чужорідних тіл у речовину головного мозку з метою лікування не є дефектом, і група інвалідності встановлюється залежно від порушень нервової системи та психіки).
  • Дефект кісток черепа (3 кв. см і більше), не заміщений аутокісткою.
  • Паркінсонівський синдром внаслідок хвороби Паркінсона або вторинного паркінсонізму з помірно вираженими акінетико-ригідним, дискінетичним та постуральним синдромами.
  • Кукса верхньої кінцівки на рівні променево-зап’ясткового суглобу та вище.
  • Хибний суглоб плеча або обох кісток передпліччя.
  • Відсутність усіх фаланг чотирьох пальців кисті, за винятком першого.
  • Відсутність трьох пальців кисті, включаючи перший; анкілоз чи виражена контрактура тих самих пальців у функціонально невигідному положенні.
  • Відсутність першого та другого пальців з відповідними п’ястковими кістками.
  • Відсутність перших пальців обох кистей.
  • Відсутність трьох пальців кистей з відповідними п’ястковими кістками.
  • Кукса стегна чи гомілки.
  • Кукса стопи на рівні суглоба Лісфранка або на вищому рівні.
  • Двобічна кукса стопи з резекцією голівок плюсневих кісток за Шарпом.
  • Різко виражена контрактура чи анкілоз двох скокових суглобів; різко виражена контрактура чи анкілоз скокового суглоба з розташуванням стопи у функціонально невигідному положенні.
  • Різко виражена контрактура чи анкілоз кульшового або колінного суглоба.
  • Вроджений чи набутий вивих одного кульшового суглоба із значним порушенням функції.
  • Деформація грудної клітки внаслідок резекції трьох та більше ребер за наявності легеневої недостатності I ступеня і вище.
  • Хибний суглоб стегна чи обох кісток гомілки або великої гомілкової кістки за неефективності реабілітаційних заходів після п’яти років спостереження.
  • Нестійкий колінний чи кульшовий суглоб з вираженим порушенням функції кінцівки.
  • Укорочення нижньої кінцівки на 7 сантиметрів і більше.
  • Ендопротез колінного чи кульшового суглоба або діафізу великих трубчастих кісток.
  • Сколіоз III ступеня, кіфосколіоз III ступеня з наявністю легеневої недостатності II ступеня, або сколіоз чи кіфосколіоз IV ступеня.
  • Анкілоз або різко виражена контрактура плечового або ліктьового суглоба у функціонально невигідному положенні. Розбовтаність плечового або ліктьового суглоба у поєднанні з несправжнім суглобом однієї з кісток передпліччя за неефективності та безперспективності реабілітаційних заходів.
  • Контрактура передпліччя в положенні повної пронації.
  • Ішемічна контрактура Фолькмана з вираженим порушенням основних функціональних захватів кисті.
  • Деформуючий артроз кульшового суглоба IV ступеня з порушенням функції суглоба III ступеня та вище за неефективності та безперспективності реабілітаційних заходів.
  • Екстирпація шлунка, тотальна колопроктектомія, панкреатоектомія за наявності цукрового діабету.
  • Первинний (тотальна тиреоїдектомія) або вторинний (внаслідок патології гіпофізу) гіпотиреоз у тяжкій формі в стадії субкомпенсації або декомпенсації за неефективності адекватного лікування.
  • Первинна (двобічна адреналектомія) або вторинна (внаслідок патології гіпофізу) надниркова недостатність у тяжкій формі.
  • Чужорідне тіло в серцевому м’язі чи у перикарді внаслідок травми (поранення), штучний клапан серця, функціонуючий кардіостимулятор (введення чужорідних тіл у судини серця, міокард, перикард з метою лікування або діагностики не є дефектом, і група інвалідності встановлюється залежно від порушень функції серцево-судинної системи та обмеження життєдіяльності хворого).
  • Єдина функціонуюча нирка.
  • Відсутність однієї легені.
  • Двобічна мастектомія.
  • Однобічна мастектомія внаслідок злоякісного новоутворення.
  • Мікроцист (70 куб. см та менше) або відсутність сечового міхура.
  • Цистектомія з транслокалізацією сечоводів у кишківник.
  • Рідкісні (орфанні) генетичні захворювання, що потребують постійної специфічної обов’язкової терапії.
  • Розширена екстирпація матки з додатками за наявності онкологічних захворювань.
  • Травматична кастрація у чоловіків.

Владислава Ткаченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*