Процедура проходження громадянами медико-соціальної експертизи потребує прозорості

Актуальними для громадян є питання проходження медико-соціальної експертизи, процедура якої потребує прозорості. Про це свідчать звернення громадян на урядову «гарячу лінію».

Люди старшого покоління пам’ятають, що кілька десятків років тому існувала служба лікарсько-трудової експертизи (ЛТЕ). Ця служба належала до органів соціального забезпечення і мала подвійне підпорядкування: Міністерству праці та соціального захисту і регіональним відділам соціального забезпечення. Із прийняттям Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю України» було введено поняття «медико-соціальна експертиза» (МСЕ). Відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 317, медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), які проводять експертизу, перебувають у віданні Міністерства охорони здоров’я.

Тема реабілітації і надання інвалідності завжди була актуальною, проте особливого значення вона набула в останні п’ять років у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Так, прийнято і є чинними два закони, що полегшують процедуру встановлення інвалідності: «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» щодо встановлення групи інвалідності» і «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби».

Серед внесених змін, зокрема: зобов’язання МСЕК створити виїзні комісії на місцях; безстрокове встановлення інвалідності при втраті органу; підвищення на одну групу інвалідності для осіб, у яких інвалідність пов’язана із захистом Батьківщини тощо.

За оцінкою обох міністерств: охорони здоров’я та соціального захисту, існуюча система медико-соціальної експертизи засвідчила неможливість повною мірою забезпечити доступність та якість медичних послуг відповідно до вимог державних стандартів, а також гарантувати збереження і покращення здоров’я населення. Її функціонування пов’язане з багатьма проблемами, у тому числі непрозорістю, складністю процедур, корупційним фактором.

Потрібно перейти від медичної моделі інвалідності до системи оцінки функціонування та потреб в соціальній допомозі. Саме в системі соціального захисту буде визначатися комплекс заходів, необхідних для задоволення потреб людини в допомозі та послугах, реалізації права на працю з тим, аби забезпечити її право на самостійне життя, на вільне прийняття рішень. Так вважають у Міністерстві соціальної політики.

Водночас, в Міністерстві охорони здоров’я також наголошують на зміні у підході до надання інвалідності – це має бути не фіксація втрат, а перший крок до реабілітації з метою включення людини в повноцінне життя. Також має бути забезпечена безперервність процесу реабілітації, вчасне виявлення необхідності в таких послугах, перехід від пасивної до активної реабілітації.

Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, питання медико-соціальної експертизи є актуальними для громадян, які звертаються на урядову «гарячу лінію». Впродовж І півріччя 2019 року зареєстровано майже 1 300 звернень цієї тематики, здебільшого від жителів Дніпропетровської, Донецької, Харківської областей та м. Київ.

Громадяни, передусім, скаржилися на рішення медико-соціальних експертних комісій стосовно встановлення групи інвалідності та проведення повторних оглядів. Заявники скаржилися, що висновки МСЕК не відповідають фактичному стану їх здоров’я. Особливо ці питання актуальні для громадян, яким групу інвалідності встановлено на певний строк, по завершенню якого вони мають проходити переогляди МСЕК. Заявники також потребували надання роз’яснень щодо порядку та критеріїв визначення інвалідності для осіб зі стійким розладом функцій організму.

Є і такі, що діляться порадами з власного досвіду отримання інвалідності, наприклад: не ігноруйте тих лікарів, у яких ви маєте проблемні аспекти здоров’я – розповідайте про ваші проблеми, щоб вам не писали всюди «здоровий».

На урядову «гарячу лінію» у лютому цього року зателефонувала жителька Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області та повідомила, що 14 січня пройшла експертизу МСЕК. Станом на 12 лютого рішення вона не отримала, тому просила сприяння у пришвидшенні призначення групи інвалідності. Через два тижні після звернення на урядову «гарячу лінію» у Департаменті охорони здоров’я Запорізької облдержадміністрації заявниці повідомили, що за інформацією КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» їй встановлено III групу інвалідності з дитинства безстроково.

З аналогічною проблемою звернулася пенсіонерка, особа з інвалідністю III групи, яка проживає в районному центрі Донецької області. Жінка повідомила, що більше місяця очікує на позитивний висновок щодо встановлення їй групи інвалідності за результатами медико-соціальної експертизи і тому просить допомогти прискорити вирішення питання.

У Департаменті охорони здоров’я Донецької облдержадміністрації повідомили, що рішенням міжрайонної медико-соціальної експертної комісії міста їй встановлено I Б групу інвалідності, загальне захворювання, безстроково. Під час зворотного зв’язку з фахівцем урядової «гарячої лінії» заявниця підтвердила, що через 10 днів після звернення на урядову «гарячу лінію», вона отримала позитивний результат.

Інша проблема змусила заявницю з Голованівського району Кіровоградської області звернутися на урядову «гарячу лінію». Жінка повідомила, що на початку грудня 2018 року пройшла переогляд МСЕК щодо встановлення інвалідності, але час іде, а рішення комісії немає. Тому жінка просила сприяння в отриманні висновку, щоб надіслати його до Фонду трудового каліцтва та нещасних випадків м. Первомайськ з метою отримання засобів реабілітації.

У Кіровоградській обласній державній адміністрації повідомили, що 8 лютого поточного року на засіданні Лікарсько-консультативної комісії, куди запросили заявницю з усіма необхідними документами, їй видали довідки для отримання засобів реабілітації у Фонді трудового каліцтва та нещасних випадків м.Первомайськ. Під час зворотного зв’язку жінка підтвердила позитивне вирішення питання.

Наведені приклади свідчать, що в Урядовому контактному центрі особлива увага приділяється моніторингу розгляду звернень органами виконавчої влади, що стосуються конкретних життєвих запитів ветеранів війни, громадян похилого віку, осіб з інвалідністю, інших вразливих груп населення.

За період з 12 по 18 липня 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 20 тисяч 729 звернень, з них телефоном – 19385, через Інтернет – 1344.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545-1, Урядова гаряча лінія 1545-2, Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044) 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру.

Звертаємо увагу, що на веб-сайті Центру у розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію», у тому числі щодо діяльності органів виконавчої влади.

Укрінформ