«Дюймовочка» із Рівного стала штангісткою

«Дюймовочка» із Рівного стала штангісткою. оксана гулевич, майстер спорту, пауерліфтинг, травма, штангістка

«Дюймовочка» із Рівного стала штангісткою. оксана гулевич, майстер спорту, пауерліфтинг, травма, штангістка

Дівчина зі зростом 135 сантиметрів здобула звання майстра спорту, пише «Вісник+К»

Ця мініатюрна і чарівна 31-річна панянка Оксана Гулевич просто випромінює оптимізм і своє життя не вважає якимсь особливим. Але судіть самі: попри серйозні проблеми зі здоров’ям від народження та дуже маленький зріст, вона на відмінно закінчила сільську школу та університет у Рівному, стала майстром спорту з пауерліфтингу. На хліб насущний заробляє репетиторством. Втілила одну зі своїх мрій – мандрувала Європою. Сила волі, наполегливість та любов до життя рівненської Дюймовочки викликають захоплення та повагу.

«Я дуже сильна і нічим не гірша за інших діток»

Головні риси характеру закладаються ще у ранньому дитинстві. Оксана теплими словами згадує маму, тата і старшу сестру Валю.

– Саме вони мене виховували й постійно повторювали, що я дуже сильна і нічим не гірша за інших діток. Змалечку мені говорили: успіху в житті потрібно досягати самостійно, – розповідає дівчина. – Тому в мене немає комплексу неповноцінності, який буває у інвалідів.

Родом вона із села Зірне Березнівського району Рівненщини. Травма опорно-рухового апарату при пологах не дала їй змоги вирости й ходити власними ніжками у школу. Навчалася вдома за індивідуальним планом. Але життєрадісна та комунікабельна дівчинка завдяки друзям ніколи не почувала себе самотньою, не сиділа замкненою в чотирьох стінах.

Школярка з дитинства захопилася іноземними мовами. Освіту здобула у Рівненському економіко-гуманітарному університеті імені Степана Дем’янчука й отримала кваліфікацію перекладача з англійської та диплом учителя світової літератури. Ще у студентські роки Оксана навчилася заробляти собі на життя репетиторством. В обласному центрі, де величезна конкуренція серед викладачів, не так просто знайти учнів.

Згодом з’явилося ще одне захоплення – крихітна та тендітна дівчинка почала активно займатися пауерліфтингом – жим штанги лежачи. Присвятила спорту, який ще більше загартував її характер, кілька років, їздила на різноманітні турніри й здобула звання майстра спорту. Прикро, але за станом здоров’я довелося припинити тренування, які сформували волю до перемоги та азарт боротьби.

– Натхнення мені додають прогулянки, розмови із друзями, які мене розуміють і вірять, спілкування з родиною. Коли ж потрібна «зарядка батареї», то мені краще побути одній. Тому іноді люблю просто посидіти десь в парку й випити кави.

«Не пам’ятаю, коли останній раз плакала»

Одне з найулюбленіших занять рівненської Дюймовочки – читання, з художньої літератури найбільше вона любить жанр фентезі. Оксана вирішила спробувати свої сили й уже кілька років як написала книгу.

– Це роман «Чорний ангел» – про паралельні світи, людський егоїзм і прагнення підкорити всіх своїй волі, – розповідає вона. – Він давно готовий, у черговий раз редагую рукопис, який ще не показувала видавцям.

П’ять років тому Оксана зацікавилася японською мовою і взялася її вчити. Ця тендітна, але сильна духом панянка ділиться своїм секретом позитивного погляду на життя з тими, хто впадає у відчай. Адже досить часто цілком здорові люди перебільшують свої негаразди і проблеми.

– Труднощі завжди були і будуть, але чим довше про них думати, тим страшнішими вони здаватимуться, – пояснює Оксана Гулевич. – Виводьте себе зі стану «не можу і не хочу» – до «життя прекрасне». Ніхто вам у цьому не допоможе, повинні справитися самі. Наприклад, я не пам’ятаю, коли останній раз плакала. Зазвичай сльозу можу пустити під час перегляду якихось мелодрам. Усмішку викликає практично все. Головне – не загубити у собі дитяче сприйняття світу.

І як приклад, коли мрії збуваються, Оксана розповіла про захоплюючу туристичну мандрівку європейськими країнами восени 2019-го, ще встигла до коронавірусу. Скільки нових вражень, знайомств та позитивних емоцій вона отримала за декілька днів! Найбільше запам’яталися Відень та Будапешт. Оксана Гулевич йде по життю хоч і маленькими кроками, але впевнено. І вірить – завтра буде чудовий день!

Кость Гарбарчук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*