Фото: Суспільне Кропивницький
Має дві вищі освіти, любить подорожувати, в’яже іграшки і організовує безкоштовні заняття для всіх охочих – це все про кропивничанку Оксану Саламатіну. Вона незряча. Зір втратила в три роки, повідомляє Суспільне.
Кропивничанка Інна Криворучко прийшла на урок в’язання гачком до незрячої Оксани Саламатіної. До карантину жінка проводила заняття щодня. Нині – раз на тиждень. У Інни від народження порушення зору.
Фото: Суспільне Кропивницький
Праворуч Оксана Саламатіна розповідає, як в’язати іграшки
“З Оксаною ми навчалися в одній школі. Потім зустрілися в місцевому осередку українського товариства сліпих, де Оксана запропонувала в’язати іграшки. Це були невеликі іграшки, дітям на подарунки”, – розповіла Інна Криворучко.
Заняття триває годину. В’яжуть на спеціальних станках.
“Іграшки виготовляємо різні – маленькі і великі. Наприклад, черепаха – до півметра, хоча це не межа, іграшки можуть бути ще більшими. На черепаху пішло приблизно сім мотків акрилу. Образ черепахи спочатку народився в моїй уяві, хотілося зробити її саме в зелених тонах”, – розповіла Оксана Саламатіна.
Фото: Суспільне Кропивницький
Оксана Саламатіна показує черепаху, яку вив’язала власноруч
За словами жінки, в’язати іграшки навчилася у школі. Попри те, що Оксана має порушення зору, любить подорожувати. Суспільному показала світлину, на якій вона у 2001 році в Києві зустрілася з Папою Римським – Іваном Павлом другим. Тоді подарувала йому в’язану картину. Останні два роки живе на два міста – Луцьк і Кропивницький, бо з Луцька її чоловік. За освітою жінка – лікарка-фізіотерапевт і вчителька української, німецької мов та літератури. Роботу за спеціальністю не знайшла.
“Зараз, у зв’язку з карантином, стало дуже популярним онлайн-навчання, для мене це дуже добре, не виходячи з дому просто давати уроки”.
Фото: Суспільне Кропивницький
Іграшки, які зв’язала Оксана Саламатіна
В області півтори тисячі людей з порушеннями зору, половина з них – у Кропивницькому, розповіла голова міської громадської організації “Спілка незрячих Кіровоградського товариства незрячих” Валентина Раєва.
“Працевлаштуватися майже неможливо. У нас в місті працевлаштованих людей з інвалідністю по зору можна на пальцях перерахувати. На облаштування робочого місця мають виділятися гроші, дуже великі, це може бути 100 тисяч гривень”.
Ці слова підтверджує Оксана Саламатіна. Каже, мріє, аби Кропивницький став доступніший для людей з інвалідністю.
Наталя Трішина, Анна Добрань