Після тяжкої травми Володимир Шульга, котрий більшість життя пропрацював учителем фізкультури, три роки був прикутий до ліжка. Лікарі не давали втішних прогнозів, але спорт, воля до перемоги допомогли йому виборсатися з абсолютно безнадійної ситуації. Саме тоді у Володимира Івановича й закралась думка організувати для дітей з інвалідністю Козятинського району спортивний клуб «Повір у себе». За 11 років існування були серед вихованців і справжні самородки.
— Даю Марії Шпатківській залізну чотирикілограмову кулю, показую рух, котрий потрібно виконувати, а вона тільки хоп — і другий дорослий розряд. І це в 11 років, уявляєте? Нині вона майстер спорту, член збірної України, штовхає ядро, диск, спис. Навчається у Вінницькому педагогічному університеті і паралельно тренується — готується до виступу на цьогорічних Паралімпійських іграх у Японії.
А три роки тому з ініціативи місцевої влади при Козятинській дитячо-юнацькій спортивній школі розпочало роботу відділення з легкої атлетики для дітей з інвалідністю, де Володимир Шульга працює тренером.
— Беру всіх охочих, а тоді дивлюсь, у кого до чого є здібності. Інна Гречана не чує, але чудово грає у настільний теніс. Данило Годлевський — чотириразовий чемпіон України з легкої атлетики, але, як виявилось, має також усі задатки стати найкращим у настільному тенісі. Незрячий Сашко Плахотнюк шість років займався штовханням ядра, та воно йому ніяк не давалось. Нині хлопець чудово жме штангу лежачи. У Лізи Костюк нема кисті, а вона після двох років занять чотири рази ставала призеркою чемпіонату області.
А оце якось зустрів на вулиці юнака на протезі. Запропонував йому спробувати свої сили з метання диска, ядра. Він погодився. Якщо людина хоче тренуватись, то результати обов’язково будуть. На двох чемпіонатах області з інваспорту мої діти фактично всі стали призерами, а двоє навіть чемпіонами.
І ще одне. Виявляється, спортивний клуб «Повір у себе» всі ці роки не мав свого приміщення. Так само, як не має власного прихистку (у це важко повірити, але факт) і районна ДЮСШ. Відтак усім спортивним тренерам Козятинського району, зокрема й Володимиру Шульзі, доводилось проситися займатись у школі, профтехучилищі, локомотивному депо, поліції, податковій — там, де є спортивні зали. Втім, нарешті для спортклубу «Повір у себе» мандри по чужих кутках скінчились. Громадська організація отримала дах над головою, а Володимир Шульга — цілу купу приємних клопотів, пов’язаних із розбудовою приміщення.
— Вірю, що світ не без добрих людей. Адже кожен має право на здорове повноцінне життя. Тим більше що чимало хвороб піддаються лікуванню. А ще мрію підготувати спортсменів, які якісно виступали б на Паралімпійських іграх.
Хто б міг подумати, що у цьому звичайному непримітному чоловікові може таїтись така цілеспрямованість, наполегливість, безмежна сила волі й характеру? А ще доброта й любов до ближніх, бажання допомогти і вселити віру у власні сили.
