Суспільне Черкаси
Тетяна Грицаєнко переїхала до Черкас, коли її рідна Херсонщина була окупована. Тут її прихистила подруга. Втім, виникла інша потреба – вийти надвір. Жінка пересувається на візку, пише Суспільне.
Через відсутність електроенергії Тетяна виходила на прогулянку раз на три дні, бо ліфт не працює. Тому почала шукати доступне житло і його знайшла.
Пані Тетяна розповіла, що довелося залишити дім через відсутність електрики, води та постійні обстріли та обшуки російської армії.
“Не було ні світла, ні води. Вертольоти літали. Ракети свистіли. Ми місяць були в окупації. Спочатку вони просто їздили-гуділи. А коли вже вони почали ходить по хатах, вони почали ритись, гребтися, щось шукати з автоматами”, — пояснила пані Тетяна.
Переселенка Тетяна Грицаєнко. Суспільне Черкаси
Її рідний край – Херсонщина. Тепер він лишився в її спогадах, як і свій дім та батьки.
“Мама каже: в тебе дитина – їдь. Я добу не спала, добу плакала”.
Дорога, за її словами була важкою:
“Через кожні сто метрів нас зупиняли, все перевертали. Мені говорили не один раз: вилазьте з машини. Я кажу: «Ви бачите – я не можу вилізти»”.
Подруга Оксана, яка також переміщається на візочку, прихистила їх з донькою Лізою в Черкасах.
“Я з першого дня її сюди запрошувала. Та було трішки відповідально те, що ми проживаємо на п’ятому поверсі. Немає такої можливості бути незалежними. Потрібно просити допомогу в сторонніх людей. Але все-таки краще, що вона тут”, — розповіла Оксана Максимів.
Черкащанка Оксана Максимів з Тетяниною донькою Лізою. Суспільне Черкаси
За словами черкащанки, їм не раз пропонували виїхати за кордон:
“Багато моїх друзів у Німеччині, Польщі. Різні варіанти пропонувалися. Всі мої друзі з Черкас повиїжджали, їх евакуювали за кордон. Я хочу знаходитися тут, ми захищені”.
Втім, труднощі є і важко, коли відключають електроенергію, пояснила пані Тетяна.
“Чоловік куми нам обом допомагає. Одну скотив по сходах, потім — іншу. А зараз іще з цим світлом я взагалі боюся застрягнуть”, — розповіла переселенка.
Оксанин чоловік допомагає спуститися сходами. Суспільне Черкаси
Їй хочеться доступності, аби виходити з донькою на прогулянку не раз на три дні, як нині, а щодня:
“Це дуже тяжко, коли не можеш спуститися”.
Для Тетяни почали шукати прийнятне житло, розповіла Оксана Максимів:
“Оббігали пороги мерії, різних організацій, які можуть допомогти з житлом”.
Житло знайшли — шелтер, уточнила Тетяна Грицаєнко:
“Шелтер відкрили, запрошують до заселення. Може, ще якийсь тиждень-два тут побуду, а потім буду пробувати”.
Ці дві тендітні жінки, за словами комунікаційної менеджерки доброчинної організації “100 відсотків життя” Наталії Бойко, виявилися ще тими бійцями:
“Наш колега живе в цьому дворі. Він зустрів цих жінок, з ними познайомився і допоміг закрити найбільші потреби. Нині це харчові продукти, подарункові сертифікати на купівлю продуктів гігієни”.
Переселенка Тетяна з донькою Лізою. Суспільне Черкаси
Тетяну підтримує її донька Ліза, готується переміщати жінку на візочку та допомагає з хатніми справами.
Повне відео
Марина Денисенко, Тетяна Рева