Військова медикиня із Хмельниччини після поранення народила сина

Військова медикиня з Хмельниччини Тетяна Цимбалюк із початку повномасштабної війни добровільно пішла на фронт рятувати поранених. Там жінка потрапила під ворожий обстріл, втратила ногу. Далі, на протезі, продовжувала службу. А днями народила синочка — справжнього козака з майже рекордною вагою.

Радісною новиною Тетяна Цимбалюк поділилась із читачами видання ХМ-ІНСАЙД.

“Ми й раніше мріяли про другу дитину, ще до великої війни. Маємо старшу 13-річну дівчинку. А після мого поранення вже точно вирішили, що в нас буде малюк”, – каже жінка.

Тетяна більше десяти років працює у сфері охорони здоров’я. Навесні 2022 року добровільно змінила цивільний медичний костюм на піксельну форму.

На передовій рятувала поранених бійців, аж поки сама не отримала важке поранення під час одного із ворожих обстрілів на Донецькому напрямку. Тоді жінка втратила ногу.

З того моменту, за словами Тетяни, попри нелегке життя на протезі, намагалась бути прикладом для інших. Тож після лікування та протезування у Німеччині продовжила службу — навчала військових надавати медичну допомогу на фронті.

За відданість військовій службі та відвагу указом Президента України Тетяну Цимбалюк нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Згодом жінка дізналась, що вагітна. Пологи були нелегкими, робили кесарів розтин, адже немовля народилося майже із рекордною вагою — 4550 грамів та зростом 56 сантиметрів.

“Я майже до останнього ходила на службу. Вагітність протікала без особливостей, все було нормально. За два тижні до пологів мене оформили на стаціонар у Хмельницький перинатальний центр. Тут стабільне харчування, відпочинок зробили свою справу — ми набрали трошки ваги. Незважаючи на це, я була впевнена, що пологи будуть фізіологічними, природними. Як медик, прислухалась до свого стану, контролювала його. І коли вже почались перейми, то всі зрозуміли, що дитинка завелика. Тому лікарі на консиліумі вирішили робити кесарів розтин. На щастя, все пройшло вдало”, – каже військовослужбовиця.

Назвали синочка Орестом. Це ім’я, як зізнається матуся, підібрала ще раніше. З нею погодились і чоловік Володимир, також військовослужбовець, та старша дитина. Вони в усьому підтримують Тетяну. Донька після школи поспішає до мами з братиком, а Володимиру надали відпустку, аби з сім’єю розділити радість.

“Я на сьомому небі від щастя, якщо так можна сказати. А може й вище. Дуже щасливий!”, – зізнався нам чоловік.

Тетяна додає, що маленький Орест має гарний апетит, розвивається добре. Краще вже почувається й матуся.

“Що для мене головне зараз? Звісно, перемога! Розуміємо, що це буде не скоро, але обов’язково буде. Щоби всі наші діти жили в процвітаючій країні. Щоби вони ніколи не бачили того, що довелося бачити нам”, – наголошує військовослужбовиця.